Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Козаченку О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2003 –2006 роки,

У травні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2003 –2006 роки.

Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 30.05.2007 позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області щодо неповної виплати позивачу за 2003 –2006 роки допомоги на оздоровлення. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1. недосплачену за 2003 –2006 роки допомогу на оздоровлення в сумі 4165 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2007 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 30.05.2007 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007 зазначену апеляційну скаргу було повернуто апелянту.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області просить ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007 скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те, що апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в порушення вимог частин 2 та 4 статті 187 вказаного Кодексу в скарзі не зазначено та чи бажає особа (апелянт) взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності, та найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява.

Відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений ухвалою строк.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував вимоги статті 189 й пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга повертається особі, якщо вона не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2003 –2006 роки –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.