Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Гашицького О.В.

Головчук С.В.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державного казначейства України на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2004 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, управління Державного казначейства України в Полтавській області, Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавського районного суду Полтавської області, Полтавської міської ради про стягнення коштів для придбання житла та відшкодування моральної шкоди, -

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, управління Державного казначейства України в Полтавській області, Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавського районного суду Полтавської області, Полтавської міської ради про стягнення коштів для придбання житла та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2004 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державне казначейство України за рахунок коштів державного бюджету в строк до 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили перерахувати на рахунок Полтавського районного суду Полтавської області 350000 грн. для придбання квартири судді Полтавського районного суду Полтавської області - ОСОБА_1 та зобов'язано Полтавський районний суд Полтавської області у термін до одного місяця з дня надходжень коштів на рахунок суду придбати квартиру в м. Полтаві відповідної площі за місцем розташування суду і передати її у власність судді ОСОБА_1. Стягнуто із Державної судової адміністрації України, Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. з кожного та судові витрати за поштову відправку повісток з повідомленням 36 грн. 35 коп. в солідарному порядку. Держмито в сумі 1708 грн. 50 коп. віднести за рахунок держави.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2005 року скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2004 року. Позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Державне казначейство України за рахунок коштів бюджету в строк до 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили перерахувати на рахунок Полтавського районного суду Полтавської області 292250 грн. для придбання квартири судді Полтавського районного суду Полтавської області - ОСОБА_1 та зобов'язано Полтавський районний суд Полтавської області у термін до одного місяця з дня надходження коштів на рахунок суду придбати квартиру в м. Полтаві за місцем розташування суду і передати її у користування судді ОСОБА_1. Стягнуто з Державного казначейства України з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. У задоволенні вимог про стягнення 36 грн. 35 коп. судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державне казначейство України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2004 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2005 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, і відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Державного казначейства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працює суддею Полтавського районного суду Полтавської області з 04.06.1999 року, з 08.09.1999 року перебуває на квартирному обліку у відділі обліку та розподілу житла виконавчого комітету Полтавської міської Ради і значиться в пільговому списку працівників суду під №1 із складом сім'ї 3 особи.

Відповідно до частини 7 статті 44 Закону України "Про статус суддів" не пізніш ніж через шість місяців після обрання суддя Конституційного суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцем знаходження суду.

Проте таким житлом ОСОБА_1 забезпечена не була.

Згідно пункту 3 Указу Президента України від 15.12.1999р. №1564 "Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів" (1564/99) , обов'язок вишукування можливостей для забезпечення суддів, які потребують поліпшення житлових умов, благоустроєним житлом, покладено на обласні державні адміністрації.

Відповідно до пункту 4 Положення про державну судову адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 03.03.2003 року №182 (182/2003) , одним із завдань Державної судової адміністрації України є здійснення заходів щодо забезпечення суддів житлом.

У зв'язку з не визначенням Кабінетом Міністрів України порядку фінансування судів для придбання належного благоустроєного житла суддям, які потребують поліпшення житлових умов за рахунок Державного бюджету України, Полтавська обласна державна адміністрація, Державна судова адміністрація, Полтавський районний суд позбавлені можливості придбати і передати в користування судді таке житло.

Суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 8 статті 44 Закону України "Про статус суддів", статей 47 та 49 Житлового кодексу України, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на житлову площу в розмірі 50,95 кв.м., при цьому загальна площа має становити 100 кв.м., а сума для придбання квартири - 350 000 грн.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції і в частині визначення загальної площі дійшов правильного висновку, що загальний розмір житлової площі, на яку має право позивач буде становити 83,5 кв.м., а з урахуванням середньої вартості 1 кв.м. житла в м. Полтаві в районі знаходження суду, сума для придбання квартири складає 292 250 грн.

Порушення законних прав позивача на одержання житла, безумовно, потягло за собою її моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. є правомірним.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішень є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державного казначейства України відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2004 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.