а23/239 Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 12.08.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2007 р.

у справі № А23/329 (категорія статобліку – 2.11.1)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Криворіжхліб", м. Кривий Ріг

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

У липні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Криворіжхліб", м. Кривий Ріг (далі – ВАТ "Криворіжхліб") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Північна МДПІ) № 0002372301/0 від 13.12.2006р., № 147/0002372301/1/3550/10/231 від 26.02.2007 р., № 445/0002372301/2/10039 від 21.05.2007 р., № 0002372301/3 від 27.07.2007 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем зроблений помилковий висновок, що позивачем в порушення вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не включено до об’єктів оподаткування вартість власного борошна, витраченого на випічку хлібобулочних виробів в межах договору з ДП "Південне" по переробці давальницької сировини. Позивач вказував, що позивачем виконані передбачені договором з ДП "Південне" роботи та переданий продукт переробки замовнику, який надав давальницьку сировину та прийняв результат робіт, сплативши їх вартість, яка включає витрати позивача на додаткову сировину, електричну енергію та інші витрати, які згідно законодавства можуть бути включені до вартості виконаних робіт.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2007 р. позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинними податкові повідомлення – рішення № 0002372301/0 від 13.12.2006р., № 147/0002372301/1/3550/10/231 від 26.02.2007 р., № 445/0002372301/2/10039 від 21.05.2007 р., № 0002372301/3 від 27.07.2007 р.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем у відповідності із нормами п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкових зобов’язань включені суми податку на додану вартість з вартості використаної для замовника власної сировини. Виписані позивачем замовнику ДП "Південне" податкові накладні за своїм змістом відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Порушень з боку позивача щодо відображення в податковому обліку сум податку на додану вартість з вартості робіт по переробці давальницької сировини з урахуванням власної додаткової сировини, застосованої на замовлення ДП "Південне", судом першої інстанції не встановлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неповне дослідження доказів та встановлення обставин, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

"В постанові від 19.09.2007 р. господарський суд посилається на те, що власна сировина, яка використовується на випічку давальницьких хлібобулочних виробів, обліковується окремо, про що свідчать акти на списання ТМЦ, звіти про роботу змін хлібзаводу.

Але на ВАТ "Криворіжхліб" процес виробництва обліковується на єдиних балансових рахунках, тобто на Дт 23 "Виробництво" на Дт 91 "Загально-виробничі витрати", Дт 92 "Адміністративні витрати". Відокремлений облік по випічці хлібобулочних виробів для ДП "Південне" підприємством не ведеться, що підтверджується даними головної книги та журналами – ордерами. Тобто первинні документи, на які посилається позивач, систематизуються на єдиних балансових рахунках та складають загальні витрати по ВАТ "Криворіжхліб".

Також судом зазначається, що розшифровки витрат ВАТ "Криворіжхліб" пред’являлись ДП "Південне", але розшифровки не узгоджені з замовником, відсутній підпис та печатка ДП "Південне".

Крім того, ДП "Південне" не сплачує податок на додану вартість до бюджету від реалізації власної продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сировини, а залишає ПДВ у своєму розпорядженні відповідно до п. 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Все зазначене вище, на думку апелянта, не було враховано судом першої інстанції.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якій зазначив наступне.

ВАТ "Криворіжхліб" списував витрати на балансовий рахунок 23/1 – "основне виробництво" по статті 20 "борошно і сировина" окремими накладними по списанню борошна та сировини на виробництво власної продукції і давальницької продукції, що й було досліджено та доведено під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції цілком вірно розглянув та підтвердив той факт, що суми в перелічених податкових накладних в повній мірі відповідають даним, підписаним позивачем та замовником (ДП "Південне") актів виконаних робіт, в яких вартість щомісячно виконаних робіт містить витрати позивача, в тому числі, вартість використаного власного борошна та додаткової сировини.

У відповідності із нормами п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкових зобов’язань включені суми податку на додану вартість з вартості використаної для замовника власної сировини. Виписані позивачем замовнику (ДП "Південне") податкові накладні за своїм змістом відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону.

Представники сторін до суду не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення органу зв’язку (а. с. 42, 43). Розгляд справи здійснення відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в період з 16.10.2006 р. по 24.11.2006 р. відповідно до наказу Північної МДПІ від 08.11.06 р. №255 проведена виїзна планова перевірка ВАТ "Криворіжхліб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.

За наслідками перевірки складено Акт від 01 грудня 2006 р. № 139/231-00381522.

На підставі Акту перевірки податковою прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002372301/0 від 13.12.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 98 835,00 грн., із яких 63 890, 00 грн. – основний платіж, 31 945, 00 грн. – штрафні санкції.

Під час апеляційного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення № 147/0002372301/1/3550/10/231 від 26.02.2007 р., № 445/0002372301/2/10039 від 21.05.2007 р., та № 0002372301/3 від 27.07.2007 р. про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 98 835, 00 грн., із яких 63 890, 00 грн. – основний платіж, 31 945, 00 грн. – штрафні санкції.

Під час перевірки податковим органом встановлено наступне:

29.07.2005 р. ВАТ "Криворіжхліб" та ДП "Південне" укладений договір № 91 (а. с. 84), відповідно до якого замовник доручає, а позивач бере на себе зобов’язання здійснити роботи з переробки давальницької сировини.

Згідно до п. 1.3 договору у відповідності з діючими рецептурами на хлібобулочні вироби виконавець (позивач) застосовує додатково необхідну власну сировину в обсягах у відповідності із затвердженими виходами готової продукції на виготовляємий асортимент, відображаючи зазначені дії при розрахунках сторін.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, поданих сторонами доказів, на виконання умов договору ДП "Південне" передало позивачу для переробки сировину. Позивач здійснив передбачені договором роботи, застосовуючи при виготовленні окремого виду продукції, окрім давальницької сировини, власну сировину (борошно), та передав продукт переробки ДП "Південне", що підтверджено актами виконаних робіт від 31.08.2005 р., 30.09.2005 р., 31.10.2005 р., 30.11.2005 р., 31.12.2005 р. (а. с. 88-97)

ДП "Південне" сплатило позивачеві вартість робіт по переробці давальницької сировини, в яку згідно розшифровки витрат позивача за період серпень-грудень 2005 р. за договором № 91 від 29.07.2005 р. включена вартість власної сировини, використаної виконавцем. При цьому ця стаття витрат пред’являється замовнику (ДП "Південне") у відповідності з кількістю виробленої хлібобулочної продукції і затвердженими рецептурами на цю продукцію.

У відповідності з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем виписані податкові накладні № 10 від 31.08.2005 р. на суму 1 429 002, 70 грн., в т. ч. ПДВ – 238 167, 12 грн.; № 381 від 30.09.2005 р. на суму 1 685 796, 17 грн., в. т. ч. ПДВ – 280 966, 17 грн.; № 391 від 31.10.2005 р. на суму 1 605 020, 79 грн., в. т. ч. ПДВ – 267 503, 46 грн., № 587 від 30.11.2005 р. на суму 1 561 975, 32 грн., в. т. ч. ПДВ – 260 329, 22 грн.; № 800 від 31.12.2005 р. на суму 1 668 097, 70 грн., в. т. ч. ПДВ – 278 016, 33 грн. Суми в перелічених податкових накладних в повній мірі відповідають даним підписаних позивачем та замовником актів виконаних робіт, в яких вартість щомісячно виконаних робіт містить витрати позивача, в тому числі, вартість використаного власного борошна та іншої додаткової сировини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем у відповідності із нормами п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкових зобов’язань включені суми податку на додану вартість з вартості використаної для замовника власної сировини. Виписані позивачем замовнику ДП "Південне" податкові накладні за своїм змістом відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи те, що висновки Північної МДПІ, зроблені в акті перевірки від 01.12.2006 р., є помилковими, також відсутні підстави для нарахування ВАТ "Криворіжхліб" податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 98 835,00 грн.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивач безпідставно включав до складу вартості виконаних робіт вартість використаних ним допоміжних матеріалів, в т.ч. певних сортів борошна, які необхідно було додавати до давальницької сировини згідно з рецептурою, не приймається колегією суддів, виходячи з такого.

Як свідчать пояснення позивача, які не спростовано відповідачем, виконати роботи (надати послуги) неможливо без застосування допоміжних матеріалів (палива, енергоносіїв, інших виробничих витрат). При цьому, вказаний у договорі процес переробки містить у собі більше, ніж тридцять складових статей витрат Виконавця (ВАТ "Криворіжхліб"), у тому числі борошно та інша сировина, використані останнім при виготовленні продукції, передбаченої договором.

Пояснень та доказів стосовно того, що включаючи вартість названих інгредієнтів до складу вартості робіт, позивач порушив порядок ведення бухгалтерського обліку або норми Методичних рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001р. за №47 (v0047564-01) (діяли у період спірних правовідносин), відповідач не надав.

Посилання податкової на ту обставину, що позивач неналежним чином здійснював оформлення податкових накладних на виконані роботи, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки діюче законодавство не передбачає окреме визначення у податкових накладних опису та вартості всіх складових, внаслідок використання яких була здійсненна послуга.

Посилання відповідача на порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який регулює правовідносини щодо податкового кредиту, та заниження позивачем з цього приводу сплати податку на додану вартість у сумі 63890,17 грн., яка визначена як сума податку на додану вартість, яку залишено у власному розпорядженні та не сплатило до бюджету ДП "Південне", від використання покупної сировини, є помилковим, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Зазначений висновок колегії суддів базується на тому, що податкова звітність платника податку, яка відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" (996-14) ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який ведеться підприємством, не може бути поставлена в залежність від правильності ведення податкової звітності іншим платником податку, зокрема, контрагентом.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі слід залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2007 р. – без змін.