Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

при секретарі: Сірик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року у справі №2а-3653/08 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання виплатити недоотриману суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2000-2007 роки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку додаткової пенсії по інвалідності та зобов'язано відповідача провести перерахунок додаткової пенсії з 23.10.2007р. із розрахунку шість прожиткових мінімумів для осіб, втративших працездатність. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено, замість словосполучення "із розрахунку шість прожиткових мінімумів для осіб, втративших працездатність" вказано "із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком".

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Зазначає, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначена постановами Кабінету Міністрів України, які відповідно до вимог ст. 117 Конституції України є обов'язковими для виконання.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII (796-12) ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІII групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.. 50 Закону N 796-XII (796-12) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IIІ групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон N 1058-IV (1058-15) ), а саме в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2.

Позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою НОМЕР_1.

23 жовтня 2007 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, передбаченої ст.. 50 Закону N 796-XII (796-12) .

Відповідач листом від 02.11.2007р. №36/к-12-01-03 відмовив в проведенні перерахунку пенсії.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 (523-97-п) , положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону N 796-XII.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону N 796-XII у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у редакції Закону України від 15.03.2007 р. N 749-V (749-16) , затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених наведеними вище статтями Законів, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року, змінену постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.