ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
13 січня 2009 року Київ № К-12295/08
|
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів-Васильченко Н.В.. Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ТОВ "Кам"янський цегельний комбінат" на постанову господарського суду Одеської області від 19.10.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р. у справі за позовом Повного товариства "Керамік" до Комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації", треті особи – ТОВ "Кам"янський цегельний комбінат", ТОВ "Цегельний завод ім.. Миндру", про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М
У червні 2007 року повне товариство (далі ПТ) "Керамік" звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі КП Ізмаїльське МБТІ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Цегельний завод імені М.Г. Миндру", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі судового рішення він неодноразово звертався до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, однак відповідач не вчинив дії, передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (z0157-02)
, та необгрунтовано надав перевагу в реєстрації ТОВ "Цегельний завод імені М.Г. Миндру", яке звернулося до нього з такою же заявою, але значно пізніше позивача. У ході розгляду справи до участі у справі було залучено товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Кам'янський цегельний комбінат" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Також, у ході розгляду справи позивач змінював позовні вимоги та остаточно просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення КП Ізмаїльське МБТІ про відмову в реєстрації права власності ПТ "Керамік";
- зобов'язати КП Ізмаїльське МБТІ скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Кам'янський цегельний комбінат" на нежитлові будівлі цегельного заводу, розташовані за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова. 29;
- зобов'язати КП Ізмаїльське МБТІ здійснити державну реєстрацію права власності ПК "Керамік" на нерухоме майно "приміщення цеху по виробництву тротуарної плитки", розташоване за адресою Одеська області, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова. 29.
Постановою господарського суду Одеської області від 19.10.2007р.позов задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2007р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Одеської області від 19.10.2007р. – без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Кам"янський цегельний комбінат" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом, 29 грудня 2003 року господарський суд Житомирської області прийняв рішення, яким визнав за ПТ "Керамік" право власності на приміщення цеху по виробництву тротуарної плитки, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Кірова, 29, насосна станція.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2006 року касаційну скаргу ТОВ "Цегельний завод їм. М.Г. Миндру" на рішення господарського суду Житомирської області від 29 грудня 2003 року повернуто без розгляду.
Спори стосовно набуття права власності на цілісний майновий комплекс цегельного заводу, розташованого за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Кірова, 29 знаходились на розгляді господарського суду Одеської області, а саме справа 5/292-04-5873 за позовною заявою ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" до ТОВ фірма Агропромконтракт" про визнання договору дійсним та справа №22/325-06-7915 за позовною заявою ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" до ПТ "Керамік" про визнання права власності, за результатами розгляду яких судом по суті остаточні судові рішення прийняті не були.
29 грудня 2006 року постійно діючим третейським судом при Юридичній корпорації
"Принцип" було прийнято рішення по справі за позовною заявою ТОВ "Цегельний завод ім. Г. Миндру" до ТОВ "Альянс-Енерго", відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26 липня 2004 року, укладений між ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г.Миндру" та ТОВ "Альянс-Енерго" та визнано за ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г.Миндру" право власності на нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу цегельного заводу, розташованого за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29.
06 лютого 2007 року КП Ізмаїльське МБТІ листом №122 повідомило ПТ "Керамік" про анулювання державної реєстрації права власності ТОР "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" на майновий комплекс, розташований за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29, на підставі Постанови ВГСУ від 17 листопада 2005 року.
06 лютого 2007 року ПТ "Керамік" подав до КП Ізмаїльське МБТІ заяву про проведення технічної інвентаризації об'єкта нерухомості - приміщення цеху по виробництву тротуарної плитки, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29 та здійснення реєстрації права власності на вказане майно. До даної заяви позивачем були додані засвідчені копії рішення господарського суду Житомирської області від 9 грудня 2003 року та наказ про примусове виконання даного судового рішення.
20 лютого 2007 року господарським судом Одеської області ухвалено видати ТОВ Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" виконавчий документ на виконання рішення третейського суду від 29 грудня 2006 року та визнано за ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" право власності на нерухоме майно та обладнання, що входить до складу цілісного майнового комплексу цегельного заводу, розташованого за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29.
02 березня 2007 року КП Ізмаїльське МБТІ листом №252 повідомило ПТ "Керамік" про необхідність надання додаткових документів для здійснення заявленої державної реєстрації.
10 квітня 2007 року КП Ізмаїльське МБТІ зареєструвало за ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" право власності на нежитлові будівлі цегельного заводу, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 29 грудня 2006 року.
16 квітня 2007 року ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" продало спірний об'єкт нерухомого майна ТОВ "Юг-Сервіс-06" (яке 10 травня 2007 року перепродало цей об'єкт іншій особі, а та в свою чергу - ТОВ "Кам'янський цегельний комбінат").
20 квітня 2007 року КП Ізмаїльське МБТІ листом №435 відмовило ПТ "Керамік" у реєстрації права власності на заявлений об'єкт, у зв'язку з тим, що таке право КП Ізмаїльське МБТІ зареєструвало за іншою особою.
Вирішуючи справу, суд виходив з того, що по суті та по порядку оформлення відмови позивачу в реєстрації за ним права власності на спірне майно суперечить вимогам діючого законодавства України, а також з того, що реєстрація вказаного права за ТОВ Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" та іншими учасниками договорів купівлі-продажу була неправомірною, внаслідок чого позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.п.1, 3 Тимчасового положення "Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 (z0157-02)
року.
Рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обґрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності). Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6. посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з заявою про реєстрацію за ним права власності на цех по виробництву тротуарної плитки 09 листопада 2006 року, 06 лютого 2007 року, 02 квітня 2007 року. Однак, жодна з цих заяв не була задоволена та на жодну з них не було надано відмови в задоволені, у порядку, передбаченому пп.3.2 п. З Тимчасового положення.
Також, згідно пп.3.1 п. З Тимчасового положення, рішення про реєстрацію приймається за умови відсутності підстав для відмови в ній.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що третя особа - ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" звернулася до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за адресою: Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29, майже через чотири місяці після позивача. Тобто, на цей час у відповідача було надіслане йому позивачем рішення господарського суду Житомирської області від 29 грудня 2003 року, згідно якому право власності на нерухоме майно за адресою: Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29. визнавалося за ПТ "Керамік", та заява останнього про реєстрацію вказаного майна. Незважаючи на наявність судового рішення, суперечного судовому рішенню наданого третьою особою, відповідач зареєстрував право власності на нерухоме майно за адресою: Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 29, за ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру". Отже відповідач ігнорував підстави, які перешкоджали реєстрації.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду про те. що реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" здійснювалося відповідачем з численними порушеннями вимог діючого законодавства України.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Кам'янський цегельний комбінат" на нежитлові приміщення цегельного заводу, оскільки усі вище перелічені підстави для скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру" є також підставами для скасування послідуючих реєстрацій (які були наслідками перепродажу з двотижневим інтервалом спірного майна). Тобто, і при реєстрації права власності за ТОВ "Юг-Сервіс-06", і при реєстрації права власності за ТОВ "Укртекстильмаш", і при реєстрації права власності за ТОВ "Кам'янський цегельний комбінат", відповідач ігнорував обставини, які перешкоджають цим реєстраціям: наявність рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2003р. про визнання за позивачем права власності на приміщення цеху по виробництву тротуарної плитки та заяву позивача про реєстрацію цього права.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи про те, що цеху по виробництву тротуарної плитки за вказаною адресою не існує, оскільки вони спростовуються судовим рішенням господарського суду Житомирської області від 29.12.2003р. Крім того, відповідач не довів суду, що його дії по не реєстрації за позивачем права власності обумовлені тим, що реєстрація права заявлена на неіснуючий об"єкт, а навпаки, надіслав позивачу листа, в якому вказав, що заявлене ним право власності ( на цех по виробництву тротуарної плитки) вже зареєстровано за іншою особою.
Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуального права при вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ТОВ "Кам"янський цегельний комбінат" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 19.10.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р. у справі № 25/229-07-5756А - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.