Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Сергейчука О.А., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва

на постанову господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11січня 2007р.

у справі № 29/303а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К"

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У серпні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, у якому з урахуванням уточненя позовних вимог від 16.10.2006р. поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м.Києва №0000282304/0 від 02.06.2005р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 315937,50грн..

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем був порушений встановлений порядок проведення виїзних планових перевірок, оскільки вважає, що податковим органом не проводилась виїзна планова перевірка щодо додержання вимог податкового законодавства Київською філією "Страхова компанія "Спіч і К"; а оспорюване податкове повідомлення-рішення було визначено відповідачем не на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку Київської філії "Спіч і К", оскільки вони не перевірялась, а внаслідок застосування непрямих методів, зокрема за методом розрахунку грошових надходжень. Позивач вважає застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань з боку відповідача неправомірним. Оскільки факт відсутності платника податків за його юридичною адресою відповідним актом не засвідчений, жодних заходів для встановлення місцезнаходження Київської філії "Страхова компанія "Спіч і К" та його керівника не здійснювалось.

Постановою господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11січня 2007р. позовні вимоги задоволені. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнуто з Державного бюджету на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем в повній мірі доведено факт отримання доходів за перевіряємий період саме від страхової діяльності відповідно до податкових декларацій, банківських виписок на перерахування страхових платежів за договорами страхування, касових книг; податковим органом не було надано доказів щодо одержання позивачем доходів від інших джерел ніж страхової діяльності, а тому донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 210625,00грн. є безпідставним. Крім того, здійснюючи перевірку в приміщенні ДПІ у Солом’янському районі м.Києва, податковий орган порушив приписи податкового законодавства стосовно місця проведення перевірок платника податків, які здійснюються за місцезнаходженням останнього.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Солом’янському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Страхова компанія "Спіч і К" посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПІ у Солом’янському районі м.Києва було направлено Київській філії "Страхова компанія "Спіч і К" повідомлення №86/23-04 від 26.04.2005р. про проведення з 04.05.2005р. планової виїзної перевірки за період з дати останнього податкового періоду, охопленого комплексною документальною перевіркою по 31.03.2005р.. Доказів вручення підприємству такого повідомлення попереднім судовим інстанціям не надано. Однак, 04.05.2005р. відповідачем було складено акт №41/23-0413 про незнаходження Київській філії "Страхова компанія "Спіч і К" за юридичною адресою у зв’язку з поверненням повідомлення від 28.04.2005р. з відміткою поштового відділення про незнаходження підприємства за юридичною адресою.

31.05.2005р. ДПІ у Солом’янському районі м.Києва складено

акт №36/23-0413/21613936 про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Київською філію "Страхова компанія "Спіч і К" за період з 01.07.2003р. по 31.03.2005р..

Актом перевірки встановлено, що у зв’язку з тим, що позивачем документи для перевірки не надано, підтвердити правомірність застосування 3% ставки по податку на прибуток неможливо. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивач в ІІІ та ІV кварталах 2003р., в І кварталі 2004р. в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосував для оподаткування отриманого доходу 3% ставку по податку на прибуток замість 30% та з 01.01.2004р. - 25% ставки по податку на прибуток, що стало підставою шачення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в в ІІІ та ІV кварталах 2003р. розмірі 207600,00грн., за І квартал 2004р. в розмірі 3025,00грн..

На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000282304/0 від 02.06.2005р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 315937,50грн. (210625,00 грн. – основний платіж, 105312,50 грн. – штрафні санкції).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою,

встановленою статтею 10 цього Закону.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного

періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 означеного закону якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Відповідно до п.1, 8 ст. 10, п.1 ст. 11, ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005р. №327 планові виїзні перевірки здійснюються за місцезнаходженням суб’єкта господарювання чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанцій жодного доказу, які б свівідчили про одержання Київською філією "Страхова компанія "Спіч і К" доходів не від страхової діяльності, тому обґрунтованим є висновок щодо безпідставного донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 210625,00грн..

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11січня 2007р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.