К-22811/07 Про зобов’язання виключення сум з картки особового рахунку підприємства - 28.11.2008 Прийняття

У серпні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом у якому поставлено питання про виключення з картки особового рахунку підприємства: прибутковий податок з громадян в сумі 9020,97грн., у т.ч. основний платіж 3006,99грн. та штрафні санкції 6013,98 грн.; штрафні санкції за порушення обігу готівки в сумі 47268,73 грн.; податок на додану вартість в сумі 7480,95грн., у т.ч. основний платіж 4987,30грн. та штрафні санкції 2493,65грн., а також нараховані штрафні санкції та пеню на вказані зобов’язання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на момент включения зазначених сум до картки особового рахунку ТОВ "Агрофірма "Славутич", вони не могли відноситись до податкового боргу відповідно до п.п. 1.3 ст.1 Закону "Про порядок погашения зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки правомірність їх нарахування оскаржувалась у суді.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2005р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постанову мотивовано тим, що системний аналіз Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників; податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , що регулює правовідносини сторін у даному випадку, підтверджує висновок суду, що оскарженню підлягають не помилкові дані податкового обліку, а дії та рішення податкової інспекції, які можуть виникати внаслідок його застосування. Вимоги щодо сум 7480,95грн. та 3006,99грн. не можуть бути задоволені також виходячи з факту відсутності їх у картці особового обліку на момент розгляду спору.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07 квітня 2006р. постанову суду першої інстанції змінено щодо її мотивувальної частини. У задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, фахівцями податкової інспекції було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої, складено акт № 393/232/30896126 від 09.04.2004 року.

На підставі вказаного акта позивачу направлено податкові повідомлення-рішення: від 13.04.2004р. №0000031700/0, яким ТОВ "Агрофірма "Славутич" визначено суму податкового зобов’язання по прибутковому податку на доходи з працівнків в галузі сільського господарства в сумі 9027,97грн (3006,99 грн - основний платіж та 6013,98 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 13.04.2004р. №0000442301/0, яким ТОВ "Агрофірма "Славутич" визначено штрафні санкції за порушення обігу готівки в сумі 47268,73грн.; від 13.04.2004р. №0000432301/0, яким ТОВ "Агрофірма "Славутич" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7480,95грн. (4987,30грн. - основний платіж та 2493,65грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань, визначених даними податковими повідомленнями-рішеннями, в порядку п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", скарги позивача залишені без задоволення, а вищезазначені податкові повідомлення-ршення - без змін.

Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи оскарження вищезгаданих податкових повідомлень-рішень в судовому порядку (відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 02.06.2004р. у справі №6/189), згідно вимог п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону нарахування в картках особових рахунків позивача відповідачем не проводилося.

30.09.2004р. господарським судом Запорізької області по справі №6/189 прийнято рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

18.10.2004р. ТОВ "Агрофірма "Славутич" подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області по справі №6/189 від 30.09.2004р..

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (за яким прийнято рішення по справі №6/189), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання решения. У разі подання апеляційної скарги, внесення подання на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду по справі №6/189 від 01.11.2004р. відмовлено у відновлені пропущеного строку подання апеляційної скарги і повернено апеляційну скаргу позивачу (ТОВ "Агрофірма "Славутич").

Враховуючи відмову у відновлені процесуального строку на подання апеляційної скарги та повернення скарги позивачу, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області по справі №6/189 вступило в законну силу.

Отже, податковий орган мав всі законні підстави для відображення сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 7480,65грн. штрафних санкцій в сумі 47268,73грн., прибуткового податку в сумі 9020,97грн. в картках особових рахунків ТОВ "Агрофірма "Славутич".

Подання позивачем касаціної скарги на ухвалу апеляційного суду по справі №6/189 не зупиняє дію рішення, яке набрало чинності згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, а отже, віповідачем обгрунтовано не виключено з картки особового рахунку позивача суми податкових зобов’язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

До того ж, як встановлено судом, матеріали справи свідчать, що на момент розгляду спору, сума нарахування з податку на додану вартість 7480,95грн. та 3006,99грн. нарахування з прибуткового податку з громадян у картці особового рахунку позивача не обліковувалася.

Крім того, на момент прийняття постанови суду апеляційної інстанції, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.10.2005р. у справі №13/353 за позовом ТОВ "Агрофірма "Славутич" до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, визнано недійсним податкове повіомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №0000442301/0

від 13.04.2004р. в частині визначення штрафних санкцій за порушення обігу готівки в сумі 47268,73грн. сумою податкового забов’язання та щодо відповідних наслідків та податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №0000432301/0 від 13.04.2004р. у повному обсязі.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276 (z0843-05) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123 (z0843-05) , встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашения простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Тобто, за вказаною Іструкцією можуть обліковуватись як суми податкового боргу так і штрафних санкцій, що визначаються та застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства в тому числі і штрафні санкції за порушення норм обігу готівки.

3 метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідач відображав дані у картках особового рахунку позивача з дотриманням положень вказаної Інструкції.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача виключити з картки особового рахунку ТОВ "Агрофірма "Славутич" оспорювані суми податків та нарахованих штрафних санкцій і пені є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 25 жовтня 2005р. в частині не зміненій постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07 квітня 2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07 квітня 2006р. – залишити без змін.