ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого судді: Бутенка В. І.,
Суддів: Лиски Т. О.,
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
При секретареві - Возній І. П.,
З участю позивача ОСОБА_1., представника ДПА в Донецькій області Саленка В. Ю., представника ДПА України Кипиченка С. П., представника НАСК "Оранта" Чабан К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, Державної податкової адміністрації України, Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", третя особа - Державне казначейство України, про зобов'язання вчинити дії та стягнення страхової суми, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року та касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПА в Донецькій області, ДПА України, НАСК "Оранта", третя особа - Державне казначейство України, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просив зобов'язати ДПА України перерахувати на рахунок НАСК "Оранта" страхову суму у розмірі 203031,36 грн., яка визначена з урахуванням ступеня втрати працездатності 80 %, встановленому Обласною МСЕК станом на 15.12.2006 року, згідно з висновком судової медико - соціальної експертизи від 18.08.2007 № 2115, проведеної на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року про призначення експертизи; зобов'язати ДПА у Донецькій області надати документи по ОСОБА_1. до НАСК "Оранта" для здійснення виплати страхової суми ОСОБА_1. в розмірі 203031,36 грн.; зобов'язати НАСК "Оранта" виплатити ОСОБА_1. страхову суму у розмірі 203031,36 грн. та перерахувати її на рахунок ОСОБА_1.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року постанова суду першої інстанції скасована в частині вирішення позовних вимог до НАСК "Оранта" і провадження у справі в цій частині закрито.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року постанова суду першої інстанції скасована. Позовні вимоги ОСОБА_1. до ДПА в Донецькій області, ДПА України задоволено частково. Стягнуто з ДПА України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1. страхову суму у розмірі 138 336 гривень. У задоволенні решти вимог позивача відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року відмовлено у задоволенні заяви ДПА України про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції від 11 березня 2008 року.
У касаційних скаргах на вказані судові рішення ДПА України ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України в частині вирішення позовних вимог до НАСК "Оранта", оскільки остання не є суб'єктом владних повноважень, а спір, що виник між нею і позивачем, є спором між страховиком і застрахованою особою щодо сплати страхових виплат і не носить публічно-правовий характер.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обіймав посаду заступника голови ДПА в Донецькій області.
Статтею 18 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).
Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1,2,3,5 п.п. "б" Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів податкової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 р. № 349 (349-94-п)
(далі Порядок № 349) обов'язкове державне особисте страхування посадових осіб органів державної податкової служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Обов'язковому державному особистому страхуванню підлягають посадові особи Державної податкової адміністрації, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах.
Страхові платежі сплачуються Державною податковою адміністрацією до 25 числа кожного місяця у розмірі 0,25 відсотків фонду оплати праці, включаючи встановлені чинним законодавством доплати та надбавки застрахованих минулого місяця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком медико-соціальної експертної комісії від 16.08.2007 № 2115 встановлено ступень втрати працездатності ОСОБА_1. станом на 15.12.2006 у розмірі 80 %, а також встановлено, що продовження праці в державних податкових органах спричинило погіршення стану хворого та досягло рівня інвалідизації, тобто має місце наявний зв'язок між захворюванням, внаслідок якого ОСОБА_1. втратив працездатність, з виконанням ним службових обов'язків в державній податковій адміністрації (а.с.40-42).
Саме Державна податкова адміністрація у Донецькій області взяла на себе обов'язок передати до страхової компанії матеріали відносно ОСОБА_1., серед яких містилася і оформлена належним чином та підписана заява про виплату страхової суми. Зазначене рішення комісії закріплено в протоколі засідання комісії по розгляду документів щодо виплати страхових сум при проведенні обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби в Донецькій області від 07.12.2006.
В порушення протоколу від 07.12.2006 щодо передачі матеріалів відносно ОСОБА_1. в страхову компанію для нарахування та виплати страхової суми, ДПА у Донецькій області направила пакет документів відносно ОСОБА_1. до ДПА України.
На момент звільнення з ДПА позивачу так і не була сплачена страхова сума. На 2007 рік договір ДПА з НАСК "Оранта" вже не діяв і на час розгляду справи в установленому порядку інший страховик не визначений.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що порядком № 349 встановлено необхідність визначення страхової суми, виходячи із заробітної плати, яку отримував застрахований за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності, тобто до втрати працездатності у зв'язку із встановленням інвалідності.
Таким чином, діючий Порядок не ставить у залежність розмір виплати від дати встановлення ступеня втрати працездатності, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо визначення суми страхової виплати, виходячи із заробітної плати позивача за займаною посадою на час встановлення інвалідності (09.03.2005), а саме із суми 2882 грн. і визначення цієї суми, виходячи із п'ятирічної заробітної плати, так як Порядок не містить посилань на залежність визначення кількості років, за яку враховується заробітна плата від строку служби.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що відповідачами не було дотримано право позивача на своєчасне отримання страхової суми до моменту звільнення з ДПА, а так як після встановлення інвалідності позивач продовжував працювати в ДПА, висновком експертної комісії встановлений прямий зв'язок між встановленням ступеня втрати працездатності і виконання службових обов'язків станом на 15.12.2006 (80%), суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1. з приводу розрахунку страхової виплати, виходячи 80% втрати працездатності.
Крім того, колегія суддів вважає, що Донецьким апеляційним адміністративним судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення постанови від 11 березня 2008 року, в зв'язку з відсутність підстав для роз'яснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2007 року, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: