Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Іщенко Г.М.,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.

за участю представників сторін:

від прокурора: не з'явився,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 29.01.09 у справі №НОМЕР_1

за позовом Прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим (АДРЕСА_1)

в інтересах громадянки ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (АДРЕСА_2)

про визнання протиправними та скасування податкових вимог та податкового повідомлення,

30.10.2008 прокурор Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах громадянки ОСОБА_1звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим №НОМЕР_3від 16.06.2007 та другої податкової вимоги Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим №НОМЕР_4 від 20.07.2007, податкове повідомлення №НОМЕР_2 від 28.04.2007 на суму 10956,63 грн. (арк.с. 2-3).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2009 позов задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані:

- податкове повідомлення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим №НОМЕР_2 від 28.04.2007,

- перша податкова вимога Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим №НОМЕР_3від 16.06.2007,

- друга податкова вимога Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим №НОМЕР_4 від 20.07.2007 (арк.с. 28-32).

Постанова мотивована тим, що вказаний об'єкт спадщини оподатковується по нульовій ставці, не є об'єктом комерційної власності, не відноситься до корпоративних прав.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим, 02.03.2009 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову (арк.с. 39-41).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права; при отриманні в спадщину земельного паю, що підтверджується земельним сертифікатом, а не державним актом на право власності на землю, такий платник податку-спадкоємець зобов'язаний до 01.04.2007 подати до відповідної податкової інспекції річну декларацію, в якій вказати вартість такого одержаного в спадщину земельного паю, що підтверджується земельним сертифікатом, і сплатити податок з доходів фізичних осіб; об'єктом оподаткування є вартість земельного сертифікату.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Державній податковій інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим строк на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.09 у справі №НОМЕР_1(арк.с. 55-58).

В судове засідання, призначене на 11.08.2009, прокурор, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.67), позивач надав суду клопотання про розгляд справи у її відсутність (арк.с. 51), прокурор та відповідач про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор, позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, позивач просить розглянути справи у її відсутність, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників прокурора, позивача та відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері -ОСОБА_2, яке складається з права на земельну частку (пай) розміром 11,87 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1, та розташована вАДРЕСА_3, що належала спадкодавцю на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії КМ НОМЕР_5, який виданий 02.10.1996 на підставі рішення Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 06.09.1996 № 406-р, яке зареєстроване в Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) за №НОМЕР_6від 21.04.2000 (арк.с.12).

Відповідачем позивачу нараховано податок у розмірі 13% від вартості успадкованої земельної частки, яка складає 10956,63 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, на підставі пункту 7.1 статті 7 Закону України № 889-IV.

28.04.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення №НОМЕР_2 про необхідність сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 10956,63 грн. (арк.с.10).

16.06.2007 відповідачем складена перша податкова вимога №НОМЕР_3, в якій зазначено, що сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями складає 10956,63 грн. та вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та заходи впливу на боржника, яка отримана позивачем 20.06.2007 (арк.с.8).

20.07.2007 відповідачем складена друга податкова вимога № НОМЕР_4, яка отримана позивачем 02.08.2007 (арк.с.9).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 181, 1261 Цивільного кодексу України, статтею 167 Господарського кодексу України, статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"№ 889-IV від 22.05.2003 зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 889-IV (889-15) ), статтями 4, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон України №2181-ІІІ (2181-14) ), статтями 2, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"№ 509-ХІІ від 04.12.1990 (далі - Закон України № 509-ХІІ (509-12) ), Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"№ 720/95 від 08.08.1995 (720/95) .

Суд першої інстанції здійснив аналіз правових норм частини другої статті 19 Конституції України, статей 2, 10 Закону України № 509-ХІІ, статті 13 Закону України № 889-IV, абзацу "а"підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України №2181-ІІІ, пункту 6.1. статті 6 Закону України № 2181-III, підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181-III, дійшов вірного висновку про безпідставність вимог відповідача, так як згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України № 889-IV, в редакції, що діяла на час прийняття спадщини, об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомого майна;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Земельна частка (пай) позивача, як об'єкт оподаткування, відноситься до об'єктів нерухомого майна.

Підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 Закону України № 889-IV, в редакції, що діяла на час прийняття спадщини, передбачено, що при отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою до вартості власності, визначеної у підпунктах "а", "б", "д"пункту 13.1 цієї статті, що успадковується іншим членом подружжя спадкодавця.

З вказаної норми права вбачається, що позивач, при отриманні у спадщину права на земельну частку (пай), не повинна сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивач відноситься до осіб, які мають право на спадкування за законом в першу чергу у зв'язку з тим, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері. Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"№ 720/95 від 08.08.1995 (720/95) встановлено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що земельна частка (пай), як об'єкт оподаткування, відноситься до об'єктів нерухомого майна та не являється корпоративним правом, оскільки власник права на земельну частку (пай) не перебуває у корпоративних відносинах із колективним сільськогосподарським підприємством чи його правонаступником.

Володіння правом на земельну частку (пай) не є володінням часткою у статутному фонді господарської організації та не наділяє особу будь-якими повноваженнями через участь у підприємстві та його прибуток.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.09 у справі №НОМЕР_1залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.09 у справі №НОМЕР_1залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 серпня 2009 р.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна