К-3414/07 Про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії - 26.11.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2007 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Керченського міського суду АРК з позовом до УПФ України в м. Керч, третя особа - ТОВ "Південна мануфактура "Пролив", в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача в призначенні пенсії і зобов'язати його вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту виникнення права на пенсію, тобто з 11.10.2005.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2007 року, позов задоволено. Визнано неправомірним рішення УПФ України в м. Керч про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1. за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2. Зобов'язано УПФ України в м. Керч скасувати рішення від 27.06.2006 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1. і вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з моменту виникнення права на пенсію, тобто з 11.10.2005, з урахуванням його роботи в період з 20.12.1994 по 17.02.1998 на Керченському рибоконсервному заводі та з 07.11.2003 в ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" на посаді машиніста лакувальних машин.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення УПФ України в м. Керч ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2006 позивач звернувся до УПФ України в м. Керч із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням УПФ України в м. Керч від 27.06.2006 ОСОБА_1. відмовлено в призначенні пенсії за відсутністю необхідного стажу.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після осягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

При вирішенні питання про можливість призначення пенсії з наданих позивачем документів Управлінням ПФУ в м. Керч встановлено наявність в нього стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 - 9 років 5 місяців 28 днів. Період роботи позивача на посаді машиніста лакувальних машин Керченського рибоконсервного заводу "Пролив" з 20.12.1994 по 16.02.1998 відповідачем не був врахований, оскільки вказана посада не передбачалась Списком № 2, чинним на той час.

Також не було враховано до зазначеного стажу періоду роботи позивача на посаді машиніста лакувальних машин 3-го розряду в жерстяно-баночному цеху ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" з 07.11.2003 з тих підстав, що в карті умов праці № 4 ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" посада машиніста лакувальних машин вказано чинники по 2-му класу небезпеки, однак відповідно до позиції 14.12а-3а пункту 12 розділу 14 постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 (36-2003-п) вказані лакувальники, зайняті лакуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки.

На підставі наявних у справі доказів, зокрема карт умов праці, актів обстеження умов праці робочого місця, довідок та наказів Керченського рибоконсервного заводу та ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" та ін., суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що у період з 20.12.1994 по 16.02.1998 позивач мав шкідливі умови праці. При цьому обґрунтовано звернули увагу на те, що професія машиніста лакувальних машин визначена у Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (162-94-п) , у розділі "Металообробка" підрозділі 12 "Інші професії металообробки".

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2007 року залишити без змін.