Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є.

Гончар Л. Я.

Харченка В. В.

Черпіцької Л. Т.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Понінківський картонно-паперовий комбінат" до Державної виконавчої служби у Полонському районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій ДВС у Полонському районі Хмельницької області та скасування постанови, -

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2007 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії ДВС у Полонському районі Хмельницької області щодо винесення постанови від 25.04.2005 року про накладення арешту на кошти ВАТ "Понінківський картонно-паперовий комбінат" та скасовано постанову від 25.04.2005 року про накладення арешту на кошти ВАТ "Понінківський картонно-паперовий комбінат".

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2007 року апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Полонському районі Хмельницької області залишено задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Згідно з ч.6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Проте, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура санації являє собою систему заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, та спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника, тому дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється керуючим санацією згідно з планом санації, затвердження господарським судом. Оскільки план санації передбачається спеціальний порядок погашення грошових вимог кредиторів, тому примусове стягнення у виконавчому провадженні будь-яких грошових вимог, включених в план санації, не може мати місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області відхилити, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21 лютого 2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.