ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Київ 25 листопада 2008 року К-9922/07
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Сіроша М.В.
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.
при секретарі: Капустинському М.В.
за участю представника Вишківської сільської ради – Шелепець М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" на постанову господарського суду Закарпатської області від 05 вересня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі №2/174 за позовом Вишківської сільської ради до Великоберезнянської районної ради, Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", третя особа – відділ земельних ресурсів Великоберезнянської районної державної адміністрації, про визнання нечинним Державного акту, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року Вишківська сільська рада звернулась до суду з позовом до Великоберезнянської районної ради, Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив визнати нечинним Державний акт на право постійного користування землею від 20 лютого 1995 року, серія ЗК №002-00009, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16 (т.1, а.с.6-7), виданий Великоберезнянською районною радою взамін раніше діючого Державного акту на право користування землею серія Б №028380, 1983р. (т.1, а.с.37-38) Управлінню спортивних баз і споруд "Локомотив" на право постійного користування
1,80 га
3,3 га
Позов обґрунтовано тим, що Великоберезнянською районною радою зазначений акт видано без наявності рішення Вишківської сільської ради, що є, на думку позивача, грубим порушенням норм чинного законодавства.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 05 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, позов задоволено.
Судові рішення мотивовано тим, що Вишківською сільською ради будь-яке рішення з приводу передачі Управлінню спортивних баз і споруд "Локомотив", правонаступником якого є ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", в постійне користування спірної земельної ділянки під гірськолижний комплекс "Красія" не приймалось, а також тим, що рішення 3-ї сесії 23 скликання Вишівської сільської ради від 23 грудня 1995року, на підставі якого видано спірний Державний акт від 20.02.1995р., взагалі відсутнє, та тим, що земельна ділянка площею
3,3 га
1,8 га
В касаційній скарзі ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також на порушення судами норм процесуального права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірний Державний акт було видано, зокрема, на підставі рішення виконкому Закарпатської обласної ради народних депутатів від 17.02.1983р. №55, яке і було надано Великоберезнянській районній раді для оформлення Державного акту.
В судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву сторін про досягнення ними примирення, в зв’язку з чим сторони просять закрити провадження у справі, зазначивши в заяві, що з наслідками закриття провадження у справі ознайомлені.
Зазначена заява про примирення сторін підписана касатором - Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" в особі начальника Мостового М.В., відповідачем - Великоберезнянською районною радою в особі голови райради Канюка В.М., позивачем–Вишівською сільською радою в особі сільського голови Штемера Г.М., третьою особою –відділом земельних ресурсів Великоберезнянської районної державної адміністрації в особі начальника відділу Пугач І.І. Підписи вказаних посадових осіб на заяві про примирення скріплено гербовими печатками зазначених установ.
Умовами заяви про примирення сторін передбачено, що Вишівська сільська рада зобов’язується надати Державному територіально-галузевому об’єднанню "Львівська залізниця" в постійне користування земельну ділянку площею
0,50 га
0,001 га
Примирення сторін стосується прав та обов’язків сторін, предмета позову.
Згідно статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок.
У разі примирення сторін під час касаційного провадження суд касаційної інстанції відповідно до ст.ст. 157, 219, 228 КАС України визнає судові рішення такими, що втратили законну силу, та закриває провадження у справі.
Отже, клопотання сторін про закриття провадження у справі у зв’язку з їх примиренням підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 113, 219, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Задовольнити клопотання сторін про примирення.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 05 вересня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року визнати такими, що втратили законну силу, а
провадження у справі №2/174 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: