Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.10.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. у справі № 13/333/06-АП

за позовом Приватного підприємства "Компанія Магі-Тур"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсними та скасування рішень,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Стоянов Ю. О.,

Приватним підприємством "Компанія Магі-Тур", з урахуванням послідуючого уточнення позовних вимог, подано позов про визнання недійсними та скасування рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000872303/0 від 24.07.2006р. та № 0000872303/1 від 16.08.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29 400 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. у справі № 13/333/06-АП позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000872303/0 від 24.07.2006р. та № 0000872303/1 від 16.08.2006р.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не є підприємством торгівлі та громадського харчування, надавав туристичні послуги в межах своєї господарської діяльності шляхом проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, а тому розрахунки за такі послуги не підлягають проведенню через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та зазначив, що при продажу туристичними фірмами (турагентами) туристичного продукту, який належить (створений) іншими туристичними підприємствами, розрахункові операції повинні проводитись із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій стали: акт проведеної 20.07.2006р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності в якому зазначено про не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 5 880 грн. за реалізацію туристичного пакету (путівки) до пансіонату "Магнолія", м. Алушта, наданого (створеного) іншим туроператором ( ТОВ "Агентство "Пан Укрейн") з оформленням прибуткового касового ордеру; рішення № 2584/10/25-020 від 09.08.2006р. про результати розгляду скарги.

Також судами встановлено, що позивач здійснює туристичну діяльність згідно ліцензії серії АА № 781289 на туроператорську діяльність (внутрішній та в’їзний туризм) зі строком дії з 09.04.2004р. до 09.04.2007р.

З аналізу п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слідує, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків щодо надання будь-якими підприємствами всіх форм власності послуг, крім підприємств торгівлі та громадського харчування.

З положень ст. 1, ч. 2 ст. 5 Закону України "Про туризм" випливає, що туристичні агенти, як юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, при наявності в них отриманої у встановленому порядку відповідної ліцензії, здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, тобто попередньо розробленого комплексу туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Таким чином, зазначена діяльність турагентів визначена законодавством як діяльність у сфері надання послуг, а тому розрахунки за їх надання здійснюються такими особами без застосування реєстратора розрахункових операцій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Встановивши, що позивач не є підприємством торгівлі та громадського харчування, надавав туристичні послуги за наявності в нього відповідної ліцензії в межах своєї господарської діяльності шляхом проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про неправомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно до чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 19.10.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. у справі № 13/333/06-АП – без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.