Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи: Гуляєва Ю.М.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним рішення ради, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 15 березня 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1.16 рішення Сімферопольської ради від 02 грудня 2003 року за № 221 "Про надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам (суб'єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок у приватну власність, постійне користування, оренду в місті Сімферополі", яким відмінено пункт 1.42 рішення 20-ої сесії Сімферопольської міської ради 23 скликання від 12 квітня 2001 року № 312 і рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 23 березня 2001 року №392 "Про припинення ОСОБА_2. права користування земельною ділянкою площею 0,0450 га по АДРЕСА_1 та надання і передачу даної земельної ОСОБА_1 в приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку".

Вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 2001 року виконавчий комітет Сімферопольської міської ради рішенням № 392 передав ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 в місті Сімферополі. Дане рішення затверджене рішенням Сімферопольської міської ради від 12 квітня 2001 року за № 312. Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя від 10 жовтня 2003 року за позивачем визнано право власності на зазначену земельну ділянку. На підставі рішення Центрального районного суду міста Сімферополя від 10 жовтня 2003 року Сімферопольським міським управлінням земельних ресурсів 29 березня 2004 року видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Позивачка вважає, що оскаржуваним рішенням порушене її приватне право на земельну ділянку.

Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2007 року скасовано постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2006 року та відмовлено в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2006 року.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право на землю, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2006 року та постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2007 року в цій справі скасувати.

Провадження по справі відкрите в порядку адміністративного судочинства з а к р и т и.

Роз'яснити позивачці право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.