Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О.,

Панченка О.І., Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації, ВАТ "Закарпатгаз", Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області про видачу посвідчення інваліда армії і включення в списки по наданню пільг по оплаті за комунальні послуги, відновлення газопостачання, відшкодування моральної шкоди, -

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації видати йому посвідчення інваліда армії і включити до списків по наданню пільги у вигляді 50% знижки по оплаті комунальних послуг, а також зобов'язати Хустську філію ВАТ "Закарпатгаз" відновити газопостачання до його будинку. Крім того, просив відшкодувати завдану йому моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно довідки серії МСЕ № 001901 від 29.08.2001 року він є інвалідом ІІ групи захворювання, отриманого в період проходження військової служби, а тому йому слід встановити відповідний статус і надати 50% знижку по оплаті комунальних послуг, однак відповідач безпідставно відмовляється визнати його інвалідом армії, внаслідок чого у нього утворився перед ВАТ "Закарпатгаз" борг з оплати послуг газопостачання.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просив задовольнити його позов.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанції, позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи захворювання, отриманого в період проходження військової служби. Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) визначено правовий статус ветеранів війни і осіб, на яких поширюється чинність цього закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Статтями 12-16 цього Закону для учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни та осіб, прирівняних цих Законом до ветеранів війни, встановлено певні пільги, в тому силі і щодо сплати комунальних послуг.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не передбачено такого правового статусу особи, як інвалід армії, а позивач не підпадає під визначення ветерану війни.

В зв'язку з наведеним судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про безпідставність вимог ОСОБА_1 щодо встановлення йому статусу інваліда армії та надання 50% знижки зі сплати послуг газопостачання. Отже, правильним є також і висновок про правомірність дій ВАТ "Закарпатгаз" щодо припинення газопостачання до будинку позивача.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.