Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.

Суддів - Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

при секретарі - Козаченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про зарахування строкової військової служби в стаж підземної роботи і призначення пенсії на пільгових умовах-,

У березні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про зарахування строкової військової служби в стаж підземної роботи і призначення пенсії на пільгових умовах та зазначив, що 13.06.2005 року відповідач рішенням за № 117 відмовив йому у Призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, тому як не врахував період проходження ним строкової військової служби до стажу підземної роботи. Посилаючись на те, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 йому треба мати 25 років стажу підземної роботи. На момент відмови відповідач нарахував йому стажу підземної роботи 23 роки 00 місяців 5 днів. Період строкової військової служби з 11 листопада 1983 року до 16 листопада 1985 року становить 2 роки 05 днів відповідач не врахував, чим порушив ч.4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, а також ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року, ст. 8 ч.2 Закону України "Про соціальний і правовій захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року.

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 04 травня 2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що при ухваленні постанови суд першої інстанції ухвалив не обґрунтоване на зібраних по справі доказах рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, доводи позову не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм невірну оцінку і вони дають підстави для його скасування.

Суд, ухвалюючи рішення дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості доказів апеляційної скарги, чим порушив норми процесуального права.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач є працюючим пенсіонером за віком за Списком № 1 / при повному пільговому стажі - 25 років 9 місяців 27 днів / і отримує пенсію з 01 січня 2006 року /а.с.25/. Згідно трудової книжки був зарахований на роботу підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею 19 січня 1983 року, 02 листопада 1983 року був звільнений з цієї роботи у зв'язку призовом у Радянську Армію на підставі ст.36 п.3 Кзпп УРСР з 11 листопада 1983 року по 16 листопада 1985 року. Служив у лавах Радянської Армії 2 роки та 5 днів. По закінченню військової служби 22 березня 1986 року був прийнятий на роботу підземним електрослюсарем 3 розрядку з повним підземним робочим днем, у трудовій книжці від 20 червня 2002 року вказано, що його робочі місце електрослюсаря підземного атестоване по умовам роботи за Списком № 1 /а.с.3-4/. 14 березня 2005 року (арк.. справи 26) звернувся до Управління з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року. Частина перша зазначеної статті, яка регулює особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, передбачає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особливий склад рятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Рішенням комісії від 13 червня 2005 року № 117 (арк. с. 6) позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком внаслідок відсутності 25 років стажу, який надає право на призначення зазначеної пенсії. З протоколу, підписаного заступником начальника, вбачається, що із необхідних 25 років позивач має відповідного стажу 23 роки та 5 днів, із загальних 27 років 17 днів (на момент звернення за пенсією). При цьому зазначено, що служба в армії згідно діючого законодавства до пільгового стажу не зараховується.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та Членів їх сімей", час перебування громадянина України на військовій службі зараховується в загальний та безперервний трудовий стаж, а також до стажу роботи за спеціальністю, за яку передбачені відповідні пільги, тобто, право громадянина України на пенсію за віком на пільгових умовах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року, періоди трудової діяльності 1 інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п. в ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року до стажу роботи враховується також військова служба незалежно від місця проходження служби.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент звернення до Управлення Пенсійного Фонду України у м. Антрацит із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах від 14 березня 2005 року ОСОБА_1 постійно працював на роботі, яка дає йому право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку з зарахуванням йому до стажу роботи, необхідний для призначення такої пенсії, час проходження військової служби з 11 листопада 1983 року по 16 листопада 1985 року, тобто 2 роки 5 днів.

З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і воно підлягає скасуванню із залишенням постанови суду першої інстанції в силі.

За правилами ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2007 року скасувати.

Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 04 травня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.