К-11096/07 Про скасування рішення щодо самостійного визначення митницею митної вартості товарів та зобов’язання вчинити дії - 11.11.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Херсонської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області на постанову господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року у справі №8/312-АП-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Томатна країна" до Херсонської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, третя особа – закрите акціонерне товариство "Чумак", за участю прокурора Херсонської області, про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

ТОВ "Томатна країна" звернулось до суду з позовом до Херсонської про скасування рішення від 16 листопада 2005 року №508010000/5/003326 щодо самостійного визначення митницею митної вартості товарів, покладення зобов'язання на митний орган визначити митну вартість товару, яку було вказано у вантажно-митній декларації від 16 листопада 2005 року № 508010000/5/003337, тобто на рівні договірної вартості товару, а саме в сумі 192040 грн. 64 коп., про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митного збору в розмірі 32 грн. 92 коп., податку на додану вартість в сумі 3292 грн. 13 коп. та відшкодування судових витрат.

Судом до участі в справі в якості другого відповідача залучено УДК у Херсонській області, яке в подальшому було замінено на ГУ ДКУ у Херсонській області, та в якості третьої особи – ЗАТ "Чумак".

Постановою господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Херсонська митниця просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі ГУ ДКУ у Херсонській області просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з державного бюджету надмірно сплаченої суми митного збору, податку на додану вартість, судового збору та витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в тій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційні скарги ТОВ "Томатна країна" просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечень на них, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 липня 2005 року між позивачем та СП ВАТ "AGROMIR" (Узбекистан) було укладено зовнішньоекономічний контракт №UZB-25/07/2005 про поставку позивачу (покупцю) 500 тн томатної пасти з вмістом сухої речовини 30% за ціною 310 доларів США за нетто тону, та томатної пасти з вмістом сухої речовини 36% в кількості 2500 тн за ціною 350 доларів за тону, за умовами контракту товар надходив на Херсонську митницю.

16 листопада 2005 року продавець поставив для позивача 108651 кг томатної пасти з вмістом сухих речовин 36% на загальну суму 192040 грн. 64 коп. Товар надійшов на розмитнення на Херсонську митницю. Декларантом товару на митниці виступило ЗАТ "Чумак".

Митниця відмовила декларанту у розмитненні зазначеного вище товару за його контрактною вартістю, натомість митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, про що прийняла відповідний митний документ, примірник якого виданий декларанту, у зв'язку з чим ВМД № 508010000/5/003326 була анульована.

Згідно абз.23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях – це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 статті 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно приписів ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Відповідно до частини 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 28.08.2003р. № 1375 (1375-2003-п) (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, визначається шляхом відповідного застосування методів, передбачених статтями 266 - 273 Митного кодексу України.

Пунктом 15 наведено Порядку передбачено, що для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи:

установчі документи підприємства, що переміщує товари;

угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається;

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійні чи авторські угоди;

замовлення на поставку товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника;

калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається;

інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

В матеріалах справи відсутні достовірні відомості, щодо надання таких документів декларантом.

Пунктом 2.3. Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 13.10.2003р. №685 (z0969-03) (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень статті 16 Закону України від 05.02.92 N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф", постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.98 N 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України" (1598-98-п) , або в разі неможливості перевірки її обчислення, якщо рахунок-фактура відсутній, а також якщо за наявності рахунка-фактури відсутні інші документи, потрібні для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, чи буде доведено, що заявлені в них відомості не відповідають дійсності, або якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість чи відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей, посадові особи Відділу визначають митну вартість самостійно, на основі цін на ідентичні або подібні товари.

Таким чином, митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв’язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами, та ЗАТ "Чумак" була подана митна декларація з урахуванням митної вартості, визначеної митницею.

Відповідно до ч.4 ст. 86 МК України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Отже, судами попередніх інстанцій не враховано, що виключно до компетенції митних органів належить визначення митної вартості товару, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційні скарги Херсонської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області - задовольнити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Томатна країна" до Херсонської митниці про скасування рішення від 16 листопада 2005 року № 508010000/5/003326 - відмовити.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Томатна країна" до Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми митного збору в сумі 32 грн. 92 коп. (тридцять дві грн. 92коп.), податку на додану вартість в сумі 3292 грн. 13 коп. (три тисячі двісті дев’яносто дві грн. 13коп), судового збору в сумі 36,65грн. (тридцять шість грн. 65коп) та витрат на правову допомогу в сумі 1800грн. (тисячу вісімсот грн.. 00коп.) - відмовити.