Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Пилипчук Н.Г.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006р.

у справі № А-6/23

за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнонобов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області,

про визнання недійсним рішення про списання безнадійного податкового боргу, -

У липні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області №0002/6114/8/24-0 від 03.11.2003р. про списання безнадійного податкового боргу з АВК "Авангард" в сумі 32828,13грн..

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення податкового органу підлягає скасуванню, так як ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області не мала правових підстав для проведення списання заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок к безробіття у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин.

Постановою господарського суду господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 р., позовні вимоги було задоволено.

Судові рішення мотивовано тим, що відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством, положення Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не можуть розширювати перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) та поширювати порядок погашення зобов’язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування, тому зобов’язання по страховим внескам не є податковим боргом в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Факт про форс-мажорні обставини було встановлено висновками Торгово-промислової палати України №12858, 12885, 12863/05-4 від 03.11.2003 р., відповідно до якого з3.11.2003 р. Тисменицькою МДПІ, за поданням Тисменицького районного центру зайнятості прийнято рішення №0002/6114/8/24-0 про списання безнадійного податкового боргу АВК "Авангард", що виник станом на 24.07.2001р., 24.07.2002р., 21.07.2003р. за платежем: страхові внески до Фонду загальнонобов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 32828,13 грн., в тому числі 29368,22грн. податки, збори (обов’язкові платежі) та 3459,91грн. нарахована пеня.

Стаття 1 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Згідно з ст.20 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування. Дія цього Закону не поширюється на надходження коштів зі сплати платежів за послуги та інших неподаткових платежів до Державного бюджету України (в тому числі до Фонду соціального захисту інвалідів), які визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Заборгованість платників щодо податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі платежів у галузеві та інші фонди, обов'язковість сплати яких не передбачена статтями 14 та 15 цього Закону, за станом на дату введення в дію цього Закону списується з платників податків, зборів (обов'язкових платежів) і сплаті не підлягає.

Відповідно до п.2, 5 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Однак, при вирішенні даної справи судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права, оскільки вирішення заявленого позову впливає на права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у даній справі – АВК "Авангард".

Згідно зі ст. 227 КАС України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.Керуючись статтями 220, 22-1, 223, 22-7, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області – задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006р. – скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.