Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників

позивача: Радченко А.В.

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову господарського суду Донецької області від 21 лютого 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 квітня 2006 року

у справі № 31/376пн

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (надалі – СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку)

до Закритого акціонерного товариства "Візаві" (надалі – ЗАТ "Візаві")

про спонукання допустити до проведення позапланової перевірки, -

У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому поставлено питання про спонукання ЗАТ "Візаві" допустити працівників податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку по декларації за вересень 2005 року з урахуванням розрахунку бюджетного відшкодування, який здійснено на підставі даних податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 06.12.2005р. №335 вирішено провести позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ "Візаві" з питання дотримання вимог податкового законодавства, однак до перевірки представник інспекції допущений не був, про що складено акт від 06.12.2005р..

Постановою господарського суду Донецької області від 21 лютого 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26 квітня 2006р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Мотивуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у податкового органу не було підстав для призначення позапланової документальної перевірки ЗАТ "Візаві" передбаченої п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) є спеціальним законом щодо податку на додану вартість і саме його норми містять норми, якими передбачено норми, порядок, види, підставит та строки проведення перевірок, пов’язаних з обґрунтованістю заявленого до відшкодування ПДВ. В той же час, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , зокрема, ст.11-1, передбачає лише загальні підстави та порядок проведення перевірки.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Донецької області від 21 лютого 2006р. та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 26 квітня 2006р. і прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача письмовому запереченні на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку, зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку від 06.12.2005р. було вирішено провести позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ "Візаві" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення суми ПДВ за вересень 2005р..

До перевірки представник інспекції допущений не був, про що складено акт від 06.12.2005р. №20-15-16-23/24068600.

Обґрунтовуючи відмову у допуску податкового органу до проведення зазначеної вище перевірки у листі №2825 від 06.12.2005р. ЗАТ "Візаві" вказує на те, що на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим органом вже було проведено стосовно ЗАТ "Візаві" документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2005р., якою не встановлено порушень за звітний період, про що свідчать довідки СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку від 16.11.2005р. №1076-15-16-23/5-24068600 та від 18.11.2005р. №1107/15-16-23/5-24068600.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р., органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ст. 11-1 вказаного закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з перелічених в даному законі обставин.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду.

Згідно ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.

Приписами п.п.7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у декларації даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, за наявності проведених касмеральних первірок відповідача податковим органом у листопаді 2005р. та не встановлення в процесі цих перевірок порушень податкового законодавства, відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підстав для призначення та проведення виїзної перевірки не було.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 21 лютого 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26 квітня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.