Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у

складі:

головуючого:

Смоковича М.І.

суддів:

Весельської Т.Ф. Горбатюка С.А. Мироненка О.В. Чумаченко

Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну

скаргу

управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську

Донецької області на постанову Донецького окружного

адміністративного суду від 31 січня 2008 року та ухвалу Донецького

апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у

справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в

м. Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними та

перерахунок пенсії відповідно до

Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

, а також відшкодування

моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також відшкодування моральної шкоди.

Вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив йому у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" та не виконав рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2005 року, позивач просив такі дії визнати неправомірними та стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області на його користь невиплачену суму пенсії та моральну шкоду у розмірі 10000, 00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області у призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що працював у зоні відчуження. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області призначити з 03 листопада 2005 року ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що працював у зоні відчуження. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2008 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення судів.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 03 листопада 2005 року, був встановлений факт відрядження позивача на підставі урядової телеграми для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.08.1986 року по 27.08.1986 року у с.Череваш.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, згідно з якими учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для призначення позивачеві пенсії у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому відмова у здійсненні такого призначення була проиправною.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також відшкодування моральної шкоди - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.