Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Усенко Є.А.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача: не з’явились;

відповідача: Гаврилова Л.П., Климович М.В.;

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2005 р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р.

у справі №5/26-19/8

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

до Дочірнього підприємства "Капро-Львів"

про узгодження суми податкового зобов’язання

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова (далі по тексту – позивач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства "Капро-Львів" (далі по тексту – відповідач, ДП "Капро-Львів) про узгодження суми податкового зобов’язання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2005р. у справі №5/26-19/8 (суддя Левицька Н.Г.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. (головуючий суддя – Марко Р., судді Бойко С., Бонк Т.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Франківському районі м. Львова, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2005р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №5/26-19/8, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Франківському районі м. Львова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.12.2004р. №22278/10/23-2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 72426 грн., у тому числі: 48284 грн. основний платіж та 24142 грн. штрафні (фінансові) санкції та №22276/10/23-2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 101360 грн., у тому числі: 72400 грн. основний платіж та 28960 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Франківському районі м. Львова на підставі акту "Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнім підприємством "Капро-Львів" за період з 01.07.2002р. по 01.07.2004р." від 01.12.2004р. №376/23-2/90275634 (далі по тексту – Акт перевірки). Вказана перевірка була проведена податковим органом на підставі рішення №12898/10/23-2 від 23.11.2004 року "Про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань на підприємстві ДП "Капро-Львів".

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено суму податку на додану вартість у розмірі 134026 грн. та в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено суму податку на прибуток у розмірі 84500 грн.

Викладені а Акті перевірки висновки ґрунтуються на підставі поданих на перевірку звітів по РРО, відповідно до яких, контролюючим органом визначено виручку підприємства за 4-й квартал 2003 року та середньоденну виручку за цей же період; спостереження за діяльністю відповідача протягом 22, 25-27 жовтня 2004 року, згідно з яким податковим органом визначено середньоденну виручку за вказаний період; та порівнянням вказаних даних, що, на думку позивача, призвело до заниження відповідачем доходів.

Відповідно до п. 19.3.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) обов'язок доведення того, що податковим органом нарахування податкового зобов'язання з використанням непрямого методу було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що позивачем неправомірно донараховано відповідачу податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки податковим органом не доведено правомірність їх донарахування та в матеріалах справи відсутні обґрунтування здійснених податковим органом розрахунків.

З огляду на викладене, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно безпідставності вимоги позивача щодо узгодження суми податкових зобов’язань.

Крім того, Вищий адміністративний суд зазначає, що Акт перевірки, в порушення п. 9 Методики визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 року №697 (697-2002-п) , не був затверджений особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2005р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №5/26-19/8 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №5/26-19/8 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2005р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. у справі №5/26-19/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.