ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Прокуратури Автономної Республіки Крим та Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Ким від 12 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року у справі №2-11/16801-2006А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим, про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Кримська телефонна компанія" звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним рішення від 10 квітня 2006 року № 8 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Ким від 12 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення від 10 квітня 2006 року № 8 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині необгрунтовано одержаного доходу за нарахування абонентної плати, а також накладення штрафу. В іншій частині позову відмовлено.
В касаційних скаргах Прокуратура АР Крим та Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Кримська телефонна компанія" просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечень на них, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим 31 березня 2006 року проведена перевірка правильності формування і застосування тарифів (абонентської плати) на телекомунікаційні послуги ТОВ "Кримська телефонна компанія" за період з 01 січня 2005 року по 14 березня 2006 року, за результатами якої складено акт від 31 березня 2006 року № 0130, у якому визначені порушення вимог Закону України "Про телекомунікації" (1280-15)
", Постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 "Про затвердження Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг" (720-2005-п)
та Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 07 червня 2002 року № 120 "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку і тарифів на виплату державних пенсій і грошової допомоги" (z0595-02)
, які призвели до необґрунтованого одержання доходу у тому числі абонентної плати та переоформлення договорів.
На підставі зазначеного акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим винесено рішення від 10 квітня 2006 року № 8 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а також накладено штраф.
Преамбулою Закону України "Про телекомунікації" (1280-15)
встановлено, що Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.
Статтею 66 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.
Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають:
1) тарифи на загальнодоступні послуги;
2) тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 (720-2005-п)
затверджені Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонентна плата - це фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг. Абонентна система оплати послуг місцевого телефонного зв'язку без почасового обліку телефонних розмов - система оплати послуг, що включає абонентну плату та фіксовану суму платежів абонента, за використання телекомунікаційної мережі для отримання телекомунікаційних послуг незалежно від обсягу фактично отриманих послуг за визначений період часу.
Оплата телекомунікаційних послуг, за перевіряемий період, здійснювала за Граничними тарифами на основні послуги електрозв'язку, затверджена Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 07 черві 2002 року № 120 (z0595-02)
, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 19 липня 2002 року: №595/6883.
Згідно положень Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку за користування телефонним апаратом (за місяць) плата нараховується абоненту та складається: для почасової оплати місцевих розмов з плати за користування телефонним апаратом (абонентної плати) та змінної суми (за кожну секунду розмови) платежів за використання телекомунікаційні мережі; для безпочасової оплати місцевих розмов - з плати за користування телефонним апаратом (абонентної плати) і фіксованої суми платежів абонента за користування телекомунікаційною мережею.
На підставі наведеного суди дійшли правильного висновку про те, що згідно Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 (720-2005-п)
безпочасова абонентна плата складається з плати за користування телефонним апаратом (абонентна плата), яка визначається відповідно до Граничних тарифів фіксованої суми платежів абонента, та з плати за користування телекомунікаційною мережею, яка визначається оператором, а тому підставно задовольнили позов в частині необґрунтовано одержаного доходу за нарахування абонентної плати.
Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Прокуратури Автономної Республіки Крим та Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову господарського суду Автономної Республіки Ким від 12 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: