ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
4 листопада 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про перерахунок та виплату пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області на постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2007 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2007 року ОСОБА_1 пред'явив до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області позов про перерахунок та виплату раніше призначеної державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначав, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" його пенсія як інваліда війни ІІІ групи повинна збільшуватися на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цими Законами, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області з проханням привести їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.
Просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 з 1 квітня 2007 року державну й додаткову пенсії, виходячи з шести прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та зобов'язано їх перерахувати.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2008 року постанову змінено в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області здійснювати перерахунок пенсій з 1 квітня 2007 року, з зазначенням, що такий перерахунок необхідно здійснювати з 1 липня 2007 року.
У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 статті 54 цього Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд підставно виходив з положень статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця, в якому пенсіонер за ним звернувся, у разі, якщо відповідна заява та всі необхідні документи подані ним до 15 числа включно. Оскільки ж заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 подав Управлінню Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області 2 липня 2007 року, суд апеляційної інстанції вірно визначив, що перерахунок його пенсії необхідно здійснювати з 1-го липня 2007 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалена ним постанова відповідно до частини 1 статті 224 КАС України підлягає залишенню в силі.
Доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність до чинного законодавства, висновку суду касаційної інстанції не спростовують, оскільки положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , яким встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на які посилається відповідач, визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) ).
Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області залишити без задоволення, а постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2007 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович Судді Т. Ф. Весельська С. А. Горбатюк О. В. Мироненко Т. А. Чумаченко