К-10675/07 Про визнання нечинним рішення в частині надання земельної ділянки - 01.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Кримської республіканської спілки споживчих товариств (Кримспоживспілка) на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року у справі №2-25/14174-2006А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Русол" до Алуштинської міської ради, треті особи - Кримська республіканська спілка споживчих товариств (Кримспоживспілка), Управління архітектури та містобудування виконавчого комітет Алуштинської міської ради, Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримспоживспілки", про визнання протиправним та скасування рішення та спонукання до вчинення дій,-

У вересні 2006 року ТОВ "Русол" звернулось до суду з позовом до Алуштинської міської ради, в якому згідно уточнень до позову, просило визнати нечинним рішення 7-ї сесії 22-го скликання Алуштинської міської ради від 15.05.1997р. № 7-6 в частині надання земельної ділянки Алуштинському міськкоопринкторгу під ринок, розташованої за адресою м. Алушта, вул. Базарна,1 у розмірі 73,74 кв. м.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він являється власником нежилого приміщення магазину № 1, площею 65,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Алушта, вул. В.Хромих, 20, блок Б-1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 3 вересня 2002 року, реєстраційний номер 16-в, виданого Представництвом Фонду майна АРК в м. Алушта на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2002 року № 8-в. Вказане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0.0043 га. Під час збору документів для оформлення права на вказану земельну ділянку, суміжний землекористувач - Кримська республіканська спілка споживчих товариств України "Кримспоживспілка" відмовився узгоджувати межі земельної ділянки позивача, мотивуючи свою відмову тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, у його користуванні знаходиться земельна ділянка, яка розташована за адресою: м.Алушта, вул. Базарна, 1 у межах, по цоколь нежилої будівлі, яка належить позивачу. Позивач вважає, що відповідачем порушені права суміжних землекористувачів, акт на право постійного користування земельною ділянкою видано з порушенням вимог законодавства, санітарних, пожежних, будівельних норм, які застосовуються при визначені меж земельних ділянок.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Кримська республіканська спілка споживчих товариств (Кримспоживспілка) просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.2 ст.4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Земельним кодексом України (2768-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень – органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Русол" є власником нежилого приміщення магазину № 1, площею 65,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Алушта, вул. В.Хромых, 20, блок Б-1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 3 вересня 2002 року, реєстраційний номер 16-в, виданого Представництвом Фонду майна АРК в м. Алушта на підставі договору купівлі-продажу № 8-в від 10 липня 2002 року. Нежиле приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0.0043 га.

Розпорядженням Алуштинського міського голови від 30.08.2001 року № 01-3/401р "Про надання дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки ТОВ "Русол", ТОВ "Русол" дозволено складання проекту відводу земельної ділянки площею 0.0043 га.

Управління архітектури та містобудування 19 липня 2001 року видало позивачу висновок №324 "Про можливість закріплення земельної ділянки". У 2005 році у процесі збору позивачем документів для оформлення права на земельну ділянку, суміжний землекористувач - Кримська республіканська спілка споживчих товариств України Кримспоживспілка відмовився узгоджувати межі земельної ділянки позивача, мотивуючи свою відмову тим, що згідно Державного акта на право постійного користування землею, яка розташована за адресою: м.Алушта, вул. В.Хромих, 22, у його користуванні знаходиться земельна ділянка, межі якої встановлені по стіни підвального приміщення, яке належить позивачу.

Алуштинському міськкоопринкторгу 25.06.1997 року виданий Державний акт на право постійного користування землею серії 1-КМ № 001315, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 36, на підставі рішення Алуштинського виконавчого комітету Алуштинської міської Ради АР Крим від 15.05.1997р. № 7-6.

Згідно п. 3.25 Державних будівельних норм 360-92 "для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш 1,0 м.".

Висновком судової будівельно-технічної експертизи ПП "Юг-експерт" від 27.11.2006р. № 31, встановлено, що площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будівлі магазину № 1, що належить ТОВ "Русол", розташованого за адресою: вул. В.Хромих, 20-Б1 м. Алушта складає 73,74 кв.м.

Згідно п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, "при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди".

Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України, що діяв у період 1991-2002р.р. передача земельних ділянок у користування віднесено до компетенції міських рад.

Згідно ст. 19 цього Кодексу, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем, та подається до міської ради, яка розглядає його та приймає рішення щодо надання земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Алуштинська міська рада 25.06.1997р. видала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія 1-КМ № 001315), розташованої за адресою: м. Алушта, вул..Базарна,1- Алуштинському міськкоопринкторгу, у межах встановлених Актом встановлення меж ділянки в натурі - по цоколь нежитлової будівлі, яка є власністю позивача.

Згідно Державних будівельних норм та правил пункту 2.20 ДБН 79-92- конструкції будівель та споруд, які виступають, не можуть перетинати межі сусідних ділянок, а саму відстань від межі суміжних ділянок до стін будівель (споруд) необхідно приймати не менше 1 метра.

Крім того, у Висновку Міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Алуштинської міської ради від 23.02.2006р. за № 122\02.1-19-4006, зазначено, що при оформленні Державного акту на користування "Кримкоопринкторгу" під ринок по вул.В.Хромих,22 (вул.Базарна, 1) не були враховані інтереси власників будівлі № 20 по вул.. В.Хромих у м. Алушта. Таким чином, не виконані рекомендації ДБН 79-92, а межа землекористування встановлена по стіни підвальних приміщень будівлі № 20 по вул. В.Хромих. Також у зазначеному Висновку Міжвідомчої комісії вказано, що Проект відводу землекористування з власниками даної будівлі не узгоджувався.

Стаття 22 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.) передбачає, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України ( в редакції 1990р.) право постійного користування землею посвідчується Державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Актом встановлення меж ділянки у натурі, наданої Алуштинському міськкоопринкторгу під ринок по вул.Базарна, 1, встановлені межі земельної ділянки відповідно до рішення 7 сесії 22 скликання Алуштинської міської ради від 15.05.1997р. № 7-6.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даним вимогам закону оскаржуване рішення міськради не відповідає.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що при складанні Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі, розташованої за адресою: м. Алушта, вул.. Базарна,1 було порушено норми Державних будівельних норм та правил (ДБН. 79-92), у зв’язку з чим, при прийнятті рішення та видачі Державного акту було порушено права суміжного землекористувача - позивача ТОВ "Русол", що визнати законним не можна.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Кримської республіканської спілки споживчих товариств (Кримспоживспілка) залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року - без змін.