Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді – Бутенка В.І.

Суддів - Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

при секретарі –Козаченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Волноваського районного центру зайнятості населення на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 20 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волноваського районного центру зайнятості населення про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дію на поновлення порушеного права -,

У березні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Волноваського районного центру зайнятості населення про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дію на поновлення порушеного права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 09 лютого 2007року звільнився за погодженням сторін з СТОВ "Донецька птахофабрика", ця робота була його основною роботою, зарплатня була його єдиним джерелом доходу, у зв"язку з чим він звернувся до відповідача з проханням про надання йому статусу безробітного та постановку на облік, але йому відмовили, посилаючись не те, що в нього є земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства і його дохід більше мінімальної заробітної плати. Але він не займається підсобним господарством, а свою ділянку здав в оренду, отримує оренду плату за рік 639,60 грн. (у 2006р.), тому вважає дії відповідача неправомірними.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 20 квітня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі справи вбачається, що позивач 09 лютого 2007року звільнився за погодженням сторін з СТОВ "Донецька птахофабрика", ця робота була його основною роботою, зарплатня була його єдиним джерелом доходу, у зв"язку з чим він звернувся до відповідача з проханням про надання йому статусу безробітного та постановку на облік, але йому відмовили, посилаючись не те, що в нього є земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства і його дохід більше мінімальної заробітної плати. Але він не займається підсобним господарством, а свою ділянку здав в оренду, отримує оренду плату за рік 639,60 грн. (у 2006р.), тому вважає дії відповідача неправомірними.

Задовольняючи позов, суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач своїми неправомірними діями про відмову в реєстрації та надання позивачу статусу безробітного порушив вимоги Закону, оскільки позивач розпорядився своєю власністю на свій розсуд, здавши свою земельну ділянку в оренду, отримує конкретну суму доходу з цієї ділянки –53.30 грн. на місяць, що значно менше мінімального розміру заробітної плати в Україні.

Суд, ухвалюючи постанову не звернув уваги на Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2031 (2031-2003-п) , який зазначений нормативний акт, розроблений відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (742-15) та визначає механізм розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства, а прийнятий до уваги неналежний документ про фактичний доход із земельної ділянки, яка згідно довідки про фактично отриманий дохід за договором оренди земельної частки, складає 639,60 грн. в рік.

Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 28 липня 2004 року № 316, встановлений розрахунковий місячний дохід особистого селянського господарства на 1 гектар сільськогосподарських угідь у середньому по області в розмірі 283,47 грн. За даними Управління сільського господарства та продовольства Волноваської райдержадміністрації по Рівнопільскій сільській раді встановлено, що розмір місячного доходу, як члена особистого селянського господарства ОСОБА_1 становить1258,607 грн.

Зазначені обставини не були розглянуті судом, який не дав їм належної оцінки.

Порядок є нормативно-правовим актом який розроблений та затверджений відповідно Закону, а довідка про фактично отриманий дохід не є документом, який визначає розрахунковий місячний дохід на одного члена особистого селянського господарства, тобто, в даному випадку, позивача.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення закону, що має суттєве значення для вирішення справи та безпідставно залишив в силі рішення суду першої інстанції.

З врахуванням цих обставин, постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій не можна визнати законними, вони підлягають скасуванню.

За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Волноваського районного центру зайнятості населення задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 20 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2007 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.