Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів: Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Францішек" на постанову господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 року у справі за позовом Приватного підприємства "Францішек" до Хмельницької регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень № 4, № 5 від 23.04.2008 року, № 6 від 27.05.2008 року та № 7 від 20.06.2008 року, -

В травні 2008 році позивач - Приватне підприємство "Францішек" звернулось до суду з позовом до Хмельницької регіональної митниці в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р": № 4 від 23 квітня 2008 р., яким визначено сума податкового зобов'язання по ввізному миту в розмірі 46 869,72 грн. та застосовано 2 343,49 грн. штрафних санкцій; № 5 від 23 квітня 2008 р., яким визначено сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 373,94 грн. та застосовано 486,70 грн. штрафних санкцій; № 6 від 27.05.08 р., яким визначена сума податкового зобов'язання по антидемпінговому миту в розмірі 53 236,81 грн. та 2 661,84 грн. штрафних санкцій та № 7 від 20.06.08 р., яким визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 10 647,37 грн., та 532,37 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 року в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Францішек" відмовлено.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржив позивач - Приватне підприємство "Францішек", подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 року, та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою суду залишені ст. ст. 277, 283 Митного кодексу України та п.п. 5,7 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 12.12.2002 р. №1864 (1864-2002-п) . відповідно до яких матеріалами справи підтверджується країна походження товару (первісний сертифікат походження товару С107/015025/1122 від 07.02.07 р.; лист Державної митної служби № 14/240 від 19.02.08 р.; лист Генеральної адміністрації нагляду за якістю, експертизи та карантину Китайської Народної Республіки від 09.11.07 р. №(27)045 з додатками; інвойс від 22,01.07 р. №КІ-960122; товаросупровідні документи, контракт №1 від 29.12.2006 р. та доповнення до контракту №1 від 6.02.2007 р.) Висновки суду про те, що "оскільки на товар, ввезений позивачем, сертифікат про походження товару мав подаватися обов'язково (ст. 282 МКУ), будь-які відомості (документи) про походження товару в даному випадку не мають юридичного значення та не можуть бути прийняті з метою підтвердження країни походження товару" не відповідають вимогам ст. 277 МКУ та Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 12.12.2002 р. №1864 (1864-2002-п) . Судом не взято до уваги, що листом від 19.02.08 р. № 14/240 Державною митною службою України на підставі листа Генеральної адміністрації нагляду за якістю, експертизи та карантину Китайської Народної Республіки від 09.11.07 р. №(27)045 повідомлено не лише про те, що сертифікат № С107/015025/1357 від 11.04.07 р. не видавався і є фальсифікований, але також і повідомлено, що сертифікат походження товару С107/015025/1122 від 07.02.07 р. є автентичним, та те,що товар (635 рулонів поліестеру 750+500) є дійсно китайського походження, сертифікат походження, виданий Бюро 07.02.07 р., є дійсним і правильним. Висновки суду про те, що "країна походження товару "трикотажне полотно ворсове з поліестеру пофарбоване, в рулонах" в силу ч.5 ст.283 МКУ та п.7 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 12.12.2002 р. №1864 (1864-2002-п) є невідомою" не відповідають зазначеним нормам статей в силу того що Хмельницькою митницею отримані підтвердження дійсності первісного сертифікату та одержані відомості що свідчать про країну походження. Судом не дано належної оцінки рішенню Хмельницької митниці від 19 квітня 2007 р. № КТ 400 46 07, під час прийняття якого брався до уваги первісний сертифікат походження товару С107/015025/1122 від 07.02.07 р., і відповідно до даного рішення і проходило оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ--40 №400000001/7/002907 від 20.04.07 р.

Окрім вищезазначеного судом не взято до уваги обов'язковість прийняття митницею окремого рішення про визначення країни походження товару у разі вирішення спірних питань з визначення країни походження товарів чи визнання країни походження товару невідомою. Це передбачено п. 8.6 наказу Держмитслужби України №864 від 28.12.99 р (z0050-00) . В порушення даної процедури Хмельницька митниця у висновках акту камеральної перевірки № к/0001/8/400000000/0030876471 від 03.04.08р. припускає таку можливість, що країна походження товарів буде вважатися невідомою, але не прийнявши відповідних рішень про визнання країни походження товару невідомою чи про визнання країною походження товару Республіки Білорусь Хмельницька митниця приймає податкові повідомлення форми "Р" від 23 квітня 2008 року №4 та №5, №6 від 27.05.08 року та № 7 від 20.06.08 року на підставі лише суперечливого акта камеральної перевірки.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1. ст. 2 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181) митні органи є контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість із урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до п.п.2.2.1 п.2.1 ст.2 Закону № 2181, контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Пунктом 6.1 ст.6 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Відповідно до п.1.9 Закону (2181-14) податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (2181-14) .

Відповідно до ст. 276 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Згідно ст. 283 МК України, товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості. Відповідно до ч.2 ст.283 МК України неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України. Згідно ст. 282 Митного кодексу України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, ввезення яких з відповідної' країни регулюється" кількісними обмеженями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 3 ст. 284 МК України встановлено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. До заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться, зокрема, заходи оперативного регулювання, що здійснюються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, Відповідно до ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі: - здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України; - приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або

спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Крім того, повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі визначені в Законі України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (330-14) .

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.02.01 р. № АД-І 5/2001/52-54 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Бєларусь" встановлено розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для хутра штучного та виробів з нього на рівні 179,70% та полотна трикотажного ворсового та полотна махрового, які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6001. - 53.29%. Пунктом 8.4 зазначеного Рішення заборонено ввезення на митну територію України хутра штучного та полотна ворсового без сплати остаточного антидемпінгового мита.

Відповідно до п. 8.5.4. Рішення, на Держмитслужбу покладено обов'язок забезпечити контроль за впровадженням справляння остаточного антидемпінгового мита на зазначені види товарів. Оскільки на товар, ввезений позивачем, сертифікат про походження товару мав подаватися обов'язково (ст. 282 МКУ), будь-які інші відомості (документи) про походження товару в даному випадку не мають юридичного значення та не можуть бути прийняті з метою підтвердження країни походження товару. Листом від 19.02.2008 р. № 14/240 Державною митною службою України, на підставі листа Генеральної адміністрації нагляду за якістю, експертизи та карантину Китайської Народної Республіки від 09.11.07 р. № (27) 045 Хмельницькій митниці повідомлено, що сертифікат про походження товару № СІ07/015025/1351 від 11.04.07 р. не видавався і є фальсифікованим.

Таким чином, країна походження товару "трикотажне полотно ворсове з поліестеру пофарбоване, в рулонах" в силу ч.5 ст.283 МК України та п.7 Порядку визначення країни походження товару, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМ України від 12.12.02 р. № 1864 (1864-2002-п) (далі-Порядок) є невідомою. Разом із тим, за результатом перевірки сертифікатів про походження товарів, наданих позивачем, останнім не підтверджено походження товару не з Республіки Білорусь. Управлінням митно-тарифного регулювання Держмитслужби України підтверджено правомірність у даному випадку стягнення Хмельницькою митницею антидемпінгового мита (лист ДМС України від 20.05.08 р. № 14/668-ЕП).

За таких обставин відповідачем правомірно оформлено за повними ставками мита товар, що був ввезений позивачем, а відтак доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень та відповідність їх вимогам чинного законодавства. Твердження позивача про те, що сертифікат № С107/015025/1351 від 11.04.07 йому надавався продавцем спростовується результатами перевірки даного сертифікату (копії листів ДМСУ від 19.02.08 № 14/240 та від 08.04.08 № 14/511). Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що спірні податкові повідомлення відповідають вимогам Закону. За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р": № 4, № 5 від 23 квітня 2008 р., № 6 від 27.05.08 р., № 7 від 20.06.08 р. суперечать вимогам чинного законодавства та наявним матеріалам справи, не підтверджені належними доказами, атому в їх задоволенні належить відмовити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та є правильними.

Відповідно до плі. 2. 1.1 п.2.1. ст, 2 Закону України від 21,12,00 № 2181-ІІІ (2181-14)

"Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків ізборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції (п.п.2.2.1 п.2.1 ст.2 Закону №21 81), Пунктом 6.1 ст.6 Закону №2181 передбачено, що у разі,коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статі 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Оскільки документи, подані для митного оформлення позивачем, не містили відомостей походження товару та на даний товар Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.02.01р. №АД-15/2001/52-54 встановлені заходи антидемпінгового регулювання, подання відповідного сертифікату було обов'язковим (ч. З ст, 282 МКУ). У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, докомпетентних організацій країни зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Відповідно до ст. 283 МК України товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом (92-15) , не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Згідно ч.2 ст. 283 МК України неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України. Частиною 3 ст. 284 МК України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. Отже, враховуючи результати перевірки сертифікату походження № С107/015025/1351 від 11.04.07р. поданого для митного оформлення, відповіднодо вимог п.7 Порядку визначення країни походження товару, що

переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02р. № 1864 (1864-2002-п) , країна походження товару "трикотажне

полотно ворсове з поліестеру пофарбоване, в рулонах" вважається невідомою. Тому, відповідно до от. 284 МК України та п. 7 Порядку (1864-2002-п) даний товар мав бути оформлений за повними ставками мита. Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.02.01р. № АД-15/2001/52-54 (v2_54324-01) "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Бєларусь" встановлено розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для хутра штучного та виробів з нього на рівні 179,70% та полотна трикотажного ворсового та полотна махрового, які класифікуються за кодом УКТЗЕД6001, - 53,29%. Пуноом 8,4 зазначеного Рішення (v2_54324-01) заборонено ввезення на митну територію України хутра штучного та полотна ворсового без сплати остаточного антидемпінгового мита. П. 8,5.4 Рішення (v2_54324-01) , на Держмитслужбу покладено обов'язок забезпечити контроль за впровадженням справляння остаточного антидемпінгового мита на зазначені види товарів. Ст. 282 МКУкраїни, оскільки на товар, ввезений позивачем, сертифікат про походження товару мав подаватися обов'язково, будь-які інші відомості (документи) про походження товару в даному випадку не мають юридичного значення та не можуть бути прийняті митницею з метою підтвердження країни походження товару. Таким чином, країна походження товару "трикотажне полотно ворсове з поліестеру пофарбоване, в рулонах" відповідно до ч,5 ст, 283 МКУкраїни та п,7 Порядку (1864-2002-п) вважається невідомою.

Враховуючи результати перевірки сертифікатів походження товарів наданих позивачем, не було підтверджено походження товару не з Республіки Білорусь, а у Хмельницької митниці відповідно виникли правові підстави для стягнення антидемпінгового мита.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Францішек" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 року у справі № 16/351-НА - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.