ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Шевченко Ю.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про призначення пенсії науковця, -
встановила:
У липні 2006 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про призначення пенсії науковця.
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.12.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про відмову у переведенні на пенсію науковця ОСОБА_1 протиправними та відмінено розпорядження № 95047 від 07.03.06 про відмову у переведенні на пенсію науковця ОСОБА_1 Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим зробити переведення на пенсію науковця ОСОБА_1 з розрахунку стажу науковця і вимог діючої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність (1977-12) з 01.02.2006.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ставить питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.
Судами встановлено, що у 2002 році ОСОБА_1 була призначена пенсія як науковому працівнику. Науковий стаж на момент призначення пенсії склав 22 роки. У 2004 році ОСОБА_1 подав заяву про переведення на пенсію за віком, у січні 2006 року звернувся з заявою про переведення його на пенсію науковця, але йому було відмовлено у переведенні його на наукову пенсію.
Статтею 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено вичерпний перелік посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), до якого входять різні посади, які обіймав позивач під час своєї праці.
Внесені у 2004 році зміни до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) вказували на необхідність проведення перерахунку вже призначених пенсій відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до статті 24 зазначеного Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача засновані на Законі і є всі підстави для переведення та призначення йому пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав немає, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04.12.2006 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про призначення пенсії науковця - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І.Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф.Загородній
М.М. Заїка