Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карась О.В.

Рибчинка А.О.

секретар судового засідання Остапенко Д.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 28.10.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 17.10.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006

у справі №16/340-06-9191А

За позовом ПП "ВНЦ"

до ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і зобов'язання поновити суму бюджетного відшкодування у розмірі 337492 грн. на картці особового рахунку

ПП "ВНЦ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і зобов'язання поновити суму бюджетного відшкодування у розмірі 337492 грн. на картці особового рахунку.

Постановою господарського суду Одеської області від 17.10.2006, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 у справі №16/340-06-9191А позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявленої помилки по податковій декларації з ПДВ за березень 2006р. ПП "ВНЦ", за наслідками якої складено акт № 2228 від 13.07.2006р., де відображено, що підприємство 20.04.2006р. надало до податкового органу декларацію за березень 2006р. з сумою ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у розмірі 91500,00грн., додавши до декларації розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про її повернення. Актом камеральної перевірки від 05.05.2006р. № 521/15-02 та рішенням від 05.05.2006р. № 0019411502/0 зменшено заявлену суму відшкодування у зв'язку з ненаданням платником документів підтверджуючих сплату постачальником товарів сум ПДВ попереднього податкового періоду, згідно п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". 13.06.2006р. підприємство надало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, пов'язаних з нарахуванням сум податкового кредиту за березень 2006р., у якому за допомогою рядку 8.7. розрахунку збільшена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у сумі 337492,00грн. Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 означеного Закону, право на отримання бюджетного відшкодування згідно уточнюючого розрахунку не передбачено. За висновком акту перевірки, на підставі п.п.7.7.5., 7.7.7. п.7.7 ст.7 вказаного Закону збільшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 337492,00грн. і на цю ж суму зменшено бюджетне відшкодування на рахунок платника в розмірі 337492,00грн. (а.с.7).

На підставі вказаного акту, ДНІ у Приморському районі м. Одеси 14.07.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0037071502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2006р. у розмірі 337492,00грн. (а.с.8).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

ПП "ВНЦ" зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що 27.03.2003р. видано відповідне свідоцтво за № 23190269 (а.с.88).

20.04.2006р. платником до податкового органу була подана Декларація з ПДВ за березень 2006р., в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду складає від'ємне значення 90 000грн. (рядок 18.2.)-а.с.91-92.

09.06.2006р. ПП "ВНЦ" надало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким збільшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 337492,00грн. (а.с.9).

Як вбачається з акту камеральної перевірки, ДПІ вважає, що у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 337492,00грн., оскільки відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникає виключно на підставі Декларації з ПДВ, а не згідно Уточнюючого розрахунку (а.с.7).

Аналізуючи положення п.1.8. ст.І, п.п. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 4.4., п.п.4.4.1., п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166 (z0250-97) , зареєстрованого Мінюстом України 09.07.1997р. за № 250/2054 (із змінами), п.п.4.4.1. п.4.4. ст.4, п.5.1. ст.5, п.1.11. ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та дослідивши первинну документацію, а саме: договір поставки від 23.01.2006р., укладений між позивачем та ТОВ "Одеська вино-горілчана компанія", платіжні доручення № і, 2, 3, 4 від 27.02.2006р. про перерахування коштів на виконання умов вказаного договору в загальній сумі 1796000грн., у тому числі ПДВ 299333,33грн., а також платіжне доручення № 7 від 28.02.2006р. про оплату обладнання ПП Бондаренко на суму 228950грн., у тому числі ПДВ 38158,33грн. (а.с.33-37, 41-42), суди дійшли обґрунтованого висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданий платником у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок, пов'язаних з неврахуванням ПП "ВНЦ" сум податкового кредиту за лютий 2006р., є невід'ємною частиною податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006р. і зазначена у ньому сума бюджетного відшкодування у розмірі 337492,00грн. (299333,33 + 38158,33) являє собою частину від'ємного значення податку на додану вартість минулого звітного (податкового) періоду, яка була відображена у податковій декларації з ПДВ за попередній податковий період та фактично сплачена у цьому періоді.

Як вбачається з акту перевірки, інше камеральною перевіркою не встановлено, тим більш, що податковою інспекцією здійснювалась перевірка даних декларації з ПДВ за березень 2006р. з урахуванням показників уточнюючого розрахунку, тобто дії ДПІ свідчать про відсутність з боку ПП "ВНЦ" порушень вимог п.п.7.7.4. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Правомірним є висновки судів щодо проведення камеральної перевірки та складення акту із порушеннями Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого Мінюстом України 25.08.2005р. за № 925/11205 (z0925-05) , що призвело до позбавлення позивача можливості надати будь-які пояснення та документи стосовно предмету перевірки, а це у свою чергу означає, що податковою інспекцією фактично не були зібрані всі необхідні докази, які достовірно підтверджували б наявність факту порушення податкового законодавства з боку ПП "ВНЦ".

Колегія суддів звертає увагу також на те, що судами правомірно зазначено про порушення відповідачем строків надіслання оскаржуваного повідомлення-рішення, встановлених п.4.4., 4.5., 4.6. Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001р. № 253 (в редакції Наказу від 27.05.2003р. № 247), зареєстрованого Мінюстом України 06.07.2001р. № 567/5778 (z0567-01) із змінами.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Одеської області від 17.10.2006 та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 у справі №16/340-06-9191А - залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 17.10.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 у справі №16/340-06-9191А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.