Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

У травні 2006 року ТОВ "Український автомобільний холдинг" звернулось з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві про зобов’язання до здійснення державної реєстрації автомобіля ВАЗ – 21099, кузов № ХТА 21099033434922, двигун № 210833554984 та видачу свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.

Постановою Господарського суду м. Києва від 09.10.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів ТОВ "Український автомобільний холдинг" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 та просить винести нове рішення, яким зобов’язати Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві здійснити реєстрацію автомобіля ВАЗ 21099, куз. ХТА 21099033434922 за ТОВ "Український автомобільний холдинг", видавши при цьому власнику тимчасовий реєстраційний талон терміном на 1 рік, у графу "Особливі відмітки" якого внести запис "Розшукується Інтерполом. Зняття з обліку заборонено до закінчення перевірки".

Так, скаржник вважає, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції не повністю дослідили обставини справи, прийнявши свої рішення без отримання будь-яких письмових пояснень відповідача, чим суттєво порушені норми матеріального права, передбачені ч. 2 ст. 138 КАСУ.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ "Український автомобільний холдинг" звернулось до Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві з заявою про реєстрацію автомобіля ВАЗ-21099, 2003 р.в., кузов № ХТА 21099033434922, власником якого є Позивач на підставі договору міни № 1 від 14.02.2006 укладеного на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 06.01.2006 про зобов'язання ТОВ "Український автомобільний холдинг" провести заміну автомобіля марки ВАЗ 21099 з номером кузова 33434922, проданого Головку Степану Андрійовичу 29.04.2003 на аналогічний автомобіль належної якості.

Листом № 10\2411вх від 14.03.2006 Управління ДАІ ГУМВС України в м.Києві у задоволенні заяви Позивача про реєстрацію вищевказаного автомобіля відмовлено.

Відмова була мотивована тим, що ТОВ "Український автомобільний холдинг" не було подано до документів, що посвідчують правомірність придбання транспортного засобу, що відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі по тексту - Постанова № 1388) є підставою для відмови у реєстрації транспортного засобу.

Відповідно до вимог п. 8 Постанови реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, правомірність придбання транспортного засобу. При цьому, Постанові № 1388 визначає вичерпний перелік таких документів: 1) довідка-рахунок, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб; 2) договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб; 3) копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичної чи фізичної особи, яка визнається власником транспортного засобу, його марки, моделі, року випуску, а також ідентифікаційних номерів складових частин; довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль або мотоколяску; 4) акт приймання-передачі транспортного засобу, виданий підприємством-виробником транспортного засобу, із зазначенням їх ідентифікаційних номерів та конкретного одержувача, скріплений підписом посадової особи підприємства і печаткою; 5) посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, в підрозділах ДАІ - для фізичних осіб, вантажна митна декларація - для юридичних осіб або належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія) - для фізичних та юридичних осіб; 6) договір фінансового лізингу.

Матеріали справи свідчать, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивачем не було подано відповідачу жодного із перелічених вище документів, що підтверджують правомірність набуття транспортного засобу.

Посилання заявника на те, що рішення Луцького міськрайонного суду від 06.01.2006 р. та договору міни № 1 від 14.02.2006 достатньо для реєстрації автомобіля ВАЗ 21099 Головним управлінням ДАІ ГУМВС України в м. Києві, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки жоден із вказаних документів не підпадає під перелік, встановлений п. 8 Постанови № 1388.

Окрім того, зазначено в Постанові № 1388 (1388-98-п) , для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім вищеназваних документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку, що також, як було встановлено судами попередніх інстанцій, не було здійснено позивачем.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України державні органи та органи місцевого самоврядування мають діяти виключно на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Оскільки ТОВ "Український автомобільний холдинг" не було подано всіх необхідних документів для реєстрації транспортного засобу, встановлених чинним законодавством, Головне управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві обґрунтовано відмовило позивачу у реєстрації.

Згідно ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судами винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автомобільний холдинг" відхилити, а постанову Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.