Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Бим М.Є. (суддя-доповідач)

суддів: Гордійчук М.П., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

при секретарі: Сірик Ю.В.

за участю представників:

Держспоживстандарт Укпраїни - Фурман М.В.

Генеральної прокуратури України - прокурора Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2007 року у справі №АС-44/13-07 за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми, -

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Головного Харківського Обласного Управління у справах захисту прав споживачів звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету України штрафу у розмірі 1700,0 грн. за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Постановою господарського суду Харківської області від 13 березня 2007 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2007 року скасована постанова суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Головне Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що рішення, яким до відповідача застосовані штрафні санкції, є неправомірним, а тому вимоги про сплату штрафу є такими, що задоволенню не підлягають.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у торговельному павільйоні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів 19.09.2006р. проведено перевірку дотримання відповідачем законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт №01464, з якого вбачається, що в порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями відповідач здійснює реалізацію слабоалкогольних напоїв без відповідної ліцензії на це.

За зазначене порушення позивачем прийнято рішення від 27.10.2006р. №17-3 про застосування до відповідача фінансових санкцій згідно ст. 7 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 1700грн.

На даний час штраф у добровільному порядку відповідачем не сплачено, що є порушенням інтересів держави в сфері надходження коштів до державного бюджету України.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Частини 3 та 5 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлюють, що зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Оскільки рішення про накладення на відповідача штрафу ніким не скасовано та не визнано нечинним у встановленому законом порядку, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2007 року скасувати.

Постанову господарського суду Харківської області від 13 березня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України..