Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до слідчого Слідчого відділу Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - СВ Оболонського РУГУ МВС) України в м. Києві Садовенка Ярослава Станіславовича, прокурора Оболонського району м. Києва про скасування рішення та визнання бездіяльності неправомірною за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2006 року,

У лютому 2006 року ОСОБА_1 у Оболонському районному суді м. Києва пред'явив позов до слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Садовенка Я.С., прокурора Оболонського району м. Києва про скасування постанови про арешт майна та визнання неправомірною бездіяльності прокурора Оболонського району м. Києва щодо нагляду за дотриманням процесуального закону при розслідуванні кримінальної справи.

В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Садовенко Я.С. у кримінальній справі, яка була порушена за заявою ОСОБА_3, без перевірки фактичних обставин своєю постановою наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на час накладення арешту належала йому на праві приватної власності.

Прокурор Оболонського району м. Києва усунувся від виконання своїх обов'язків щодо здійснення нагляду за розслідуванням цієї кримінальної справи і не вжив заходів прокурорського реагування на порушення органом досудового слідства кримінально-процесуального закону.

Вважав, що внаслідок незаконної постанови слідчого та бездіяльності прокурора порушуються його права як власника квартири, гарантовані Законом України "Про власність" (697-12) .

Просив скасувати постанову слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Садовенка Я.С. та визнати неправомірною бездіяльність прокурора Оболонського району м. Києва.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року провадження у справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1, вважаючи, що рішення судами постановлені з порушенням вимог процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суддя Оболонського районного суду м. Києва, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що дії відповідачів не підлягають розгляду судом в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України (254к/96-ВР) чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів на публічно правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінально-процесуального судочинства, не поширюється.

Порядок провадження у кримінальних справах визначається Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) . Питання про речові докази вирішуються судом при постановленні у кримінальній справі вироку або постановою органу досудового слідства, прокурора при закритті справи, що передбачено статтею 81 Кримінально-процесуального кодексу України.

Також у Кримінально-процесуальному кодексі України (1001-05) містяться норми, згідно з якими дії слідчого та прокурора можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує до суду постанову слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 грудня 2004 року, відповідно до якої квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальній справі № 05-6474, та бездіяльність прокурора Оболонського району м. Києва щодо нагляду за розслідуванням цієї кримінальної справи. Вимог про визнання неправомірними рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських дій, не пов'язаних з провадженням у кримінальній справі, позовна заява не містить.

Отже, позовна заява не підлягає розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.

Судові рішення законні і обґрунтовані.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого Слідчого відділу Оболонського районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Садовенка Ярослава Станіславовича, прокурора Оболонського району м. Києва про скасування постанови та про визнання бездіяльності неправомірною - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.