Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Амєліна С.Є

Головчук С.В.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсії, -

У лютому 2008 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відносно недоплати позивачу пенсії по інвалідності незаконними та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії з 22 травня 2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а у справі ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи, має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам II групи призначається у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік" затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2008 року - 470 грн.; з 01.04.2008 року - 481 грн.; з 01.07.2008 року - 482 грн.; з 01.10.2008 року - 498 грн.

Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись виходячи із наведених розмірів.

Отже, враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішень є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220№, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.