Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Горбатюка С.А.,

при секретарі: Мацюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Донецька про зобов'язання суду здійснити процесуальні заходи, -

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати Київський районний суд м. Донецька провести судове засідання в порядку ст. 411 КПК України стосовно порядку виконання вироку винесеного у відношенні до нього.

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2006 року, у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, просить ухвалені по справі судові рішення скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 13 цього Кодексу передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції виходив з тих міркувань, що поставлене заявником питання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'яснив йому право на оскарження вироку або постанови суду по кримінальній справі до суду, який його виніс.

Розгляд даної справи у суді першої інстанції здійснювався за правилами ЦПК України (1618-15) 2004 року.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року), подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Здійснюючи перегляд судового рішення за правилами встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів апеляційного суду не звернула уваги на те, що справу вирішено за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було достатніх правових підстав для відкриття провадження та здійснення апеляційного перегляду справи за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , оскільки районним судом спір фактично було вирішено за нормами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , а тому згідно з ч.2 ст. 227 КАС України ухвала апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2006 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2006 року - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.