Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., М"ягкого Є.В.

за участю секретаря судового засідання Чернової О.П.

за участю представника відповідача Монагарової О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня"на постанову Господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. по справі № АС 9/555-08/5021

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту- позивач) звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня"(далі по тексту –відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції у сумі 50245,30 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2954,70 грн.

Постановою Господарського суду сумської області від 27.11.2008 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнено з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня"на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 50245,30 грн. штрафних санкцій та 2954,70 грн. пені.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 27.11.2008 року по справі № АС 9/555-08 та винести нове рішення по справі яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідач зазначив, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 265 осіб. Норматив робочих місць відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів"протягом 2007 року на підприємстві відповідача становив 11 робочих місць. Протягом 2007 року на підприємстві відповідача працювало 11 інвалідів. Кожен з інвалідів мав своє робоче місце і умови їх праці відповідали встановленим для кожного інваліда органами МСЕК обмеженням.

Відповідач вважає, що ним було створено та введено в експлуатацію необхідну кількість робочих місць, хоча не всі 11 інвалідів працювали на підприємстві відповідача повний рік.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити постанову Господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач зазначив, що відповідно до п.3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць. На думку позивача, підприємства зобов"язані створювати робочі місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда або сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік на Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Агрофірма "Перше травня"середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 265 осіб.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на підприємстві відповідача у 2007 році норматив складає 11 робочих місць. Згідно даних, наданих підприємством у звіті, було створено 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано норматив по створенню 5 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Вимогами ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"встановлено обов"язок підприємств (об"єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об"єднаннях), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб-в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об"єднанні), установі.

Таким чином, за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році відповідач повинен сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцем знаходженням як платники збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Обов’язок роботодавця надавати до центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням Держкомстатом, передбачений ч. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформацій, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. за № 70 (70-2007-п) . Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за № 420 (z1534-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 (z1534-05) та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Тобто, на підприємство хоча і не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи, а саме з довідки Сумського районного центру зайнятості від 19.06.2009 р., вбачається, що відповідач подавав до Сумського районного центру зайнятості населення звіти за формою статистичної звітності № 3-ПН, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціального політики України за № 420 від 19.12.2005 року (z1534-05) .

Відповідачем у 2007 р. було працевлаштовано 12 інвалідів при нормативі робочих місць для інвалідів 11 робочих місць. При цьому протягом 2007 р. інваліди звільнялися і працевлаштувалися, що стверджується довідками відповідача, в зв"язку з чим відповідачем звіти за формою 3-ПН подавалися до центру зайнятості лише у періоди наявності вакансій, а саме у лютому, березні, квітні та грудні 2007 р.

З вказаних звітів вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Перше травня"належним чином інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Отже, відповідач у 2007 р. здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.

Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачу за 2007 р.

Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня"–задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. по справі №АС 9/555-08/5021–скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 13.07.2009 р.