Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Євтушевський В.М.

за участю представників:

позивача: Шидловська О.А.;

відповідача 1: неявка;

відповідача 2: неявка;

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит"

на постанову Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р.

та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р.

у справі №8/417пд(9/25пд)

за позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит"

до 1.Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СВ-ЛТД"

про визнання біржового контракту від 15.07.2005 р. №31719 недійсним

Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (далі по тексту – позивач, ДП "Ровенькиантрацит") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ у м. Ровеньки) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СВ-ЛТД" (далі по тексту – відповідач 2, ТОВ "ВКФ "СВ-ЛТД"), в якому просить визнати недійсним укладений 15.07.2005 року між ДПІ у м. Ровеньки та ТОВ "ВКФ "СВ-ЛТД" біржовий контракт №31719 та зобов’язати відповідача 1 повернути позивачу металобрухт в кількості 681 т, придбаний по біржовому контракту, а в разі неможливості його повернення, відшкодувати вартість металобрухту в сумі 442 652,72 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Справа розглядалася неодноразово.

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р. у справі №8/417пд (9/25пд) (суддя Середа А.П.), яку залишено без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. (головуючий суддя – Бородіна Л.І., судді Бойченко К.І., Лазненко Л.Л.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ДП "Ровенькиантрацит" не погоджуючись з постановою Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р. та ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №8/417пд (9/25пд), звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДП "Ровенькиантрацит" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є визнання укладеного між відповідачами біржового контракту на загальну суму 88 530 грн. недійсним з моменту його укладення, оскільки, на думку позивача, даний контракт укладений з порушенням вимог діючого на час укладення законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно другої податкової вимоги ДПІ у м. Ровеньки від 07.07.2003 № 2/119 позивач має податкову заборгованість у сумі 539 343 723,26 грн., у зв’язку з чим майно підприємства знаходиться у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону Україна "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Згідно з п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 Закону Україна "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" організація продажу активів платника податків здійснюється податковим керуючим такого платника податків.

11.02.2005 податковим керуючим ДПІ у м. Ровеньки Плешаковим І.В. проведено опис активів відокремленого підрозділу (ВП) ЦЗФ "Комендантська" ДП "Ровенькиантрацит", правонаступником якого є позивач, що знаходяться у податковій заставі, а саме, металобрухту від списання трубопроводу у кількості 1416 т на суму 767 004,72 грн., про що складений відповідний акт №2.

01.06.2005 між відповідачем 1 та ТОВ "Амадей" укладений договір на проведення оцінки майна № 03/06, за умовами якого замовник доручає, а оцінювач приймає на себе обов’язок по проведенню оцінки трубопроводу технічної води, який належить позивачу, перебуває у податковій заставі та знаходиться за адресою: Україна, Луганська область, Перевальський район. Відповідно до п. 1.2 цього договору, мета проведення оцінки – визначення ринкової вартості зазначеного трубопроводу з урахуванням ПДВ для укладення договору купівлі-продажу. На виконання вказаного договору ТОВ "Амадей" складено "Звіт про оцінку трубопроводу технічної води", за яким загальна вартість об’єкту становить 87 474 грн.

01.07.2005 між відповідачем та Брокерською конторою №132 ТОВ "ЛОТ" укладено договір № 9 на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі. Згідно з додатковою угодою №2 до вказаного договору, вага металобрухту, який підлягає продажу, становить 681 т, ціна за 1 т – 128,45 грн., загальна сума – 87 474 грн.

15.07.2005 на Українській універсальній товарній біржі у м. Києві між відповідачами укладений біржовий контракт №31719, предметом якого є купівля-продаж металобрухту від розбору трубопроводу технічної води від Ісаківського водосховища до резервуару ВП "ЦЗФ "Комендантська" діаметром 426 мм, вагою 681 т, за ціною 130 грн. за 1 т, у т.ч. ПДВ у сумі 21,66 грн. Загальна вартість біржового контракту з урахуванням ПДВ складає 88530 грн.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

.Частиною 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно відповідності укладеного між відповідачами біржового контракту вимогам чинного цивільного законодавства України з обумовленням та виконанням усіх суттєвих умов договору купівлі-продажу, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для визнання вказаного контракту недійсним.

Посилання позивача щодо не оприлюднення інформація щодо проведення торгів з реалізації металобрухту від списаного трубопроводу технічної води та склад активів ДП "Ровенькиантрацит", що є предметом біржового контракту, обґрунтовано не взяті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки вказана інформація була оприлюднена в електронних органах масової інформації на сайті УУТБ та у друкованому органі – біржовому бюлетені. За цією об’явою були подані дві заявки, визначений переможець торгів, з яким і був укладений спірний біржовий контракт, що спростовує доводи апелянта щодо оприлюднення продажу активів.

Також судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги доводи позивача стосовно порушення податковим органом Порядку та вимог Закону Україна "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо опису активів та реалізації майна позивача, оскільки вказані порушення не можуть бути підставою визнання недійсним біржового контракту від 15.07.2005 №31719.

За вказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій стосовно недоведеності позивачем наявності порушень діючого на час укладення біржового контракту законодавства, що могли призвести до визнання його недійсним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вищезазначених правових норм.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р. та ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №8/417пд (9/25пд) не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит" на постанову Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №8/417пд (9/25пд) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 12.07.2006 р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. у справі №8/417пд (9/25пд) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.