Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2005 року, -

У листопаді 2004 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, безпідставно ухвалив постанову від 27 жовтня 2004 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Тернопільського міськрайонного суду від 23 червня 2004 року №2-5284. Просить скасувати вказану постанову, як незаконну та зобов"язати відділ Державної виконавчої служби продовжити примусове виконання рішення Тернопільського апеляційного суду від 29 жовтня 2002 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2004 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заявник звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2005 року апеляційну скаргу відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій заявник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 17 травня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2002 р. визнано оскаржувані дії Тернопільського міського управління соціального захисту населення неправомірними і зобов"язано орган, який здійснює призначення й виплату пенсії провести ОСОБА_1. перерахунок пенсії за особливі заслуги, виходячи із розміру 50% його пенсії за віком. 07 липня 2004 р. в ДВС Тернопільського міського управління юстиції надійшов на виконання рішення суду виконавчий лист по справі за скаргою ОСОБА_1. на дії управління соціального захисту населення, виданий Тернопільським міськрайонним судом. 09 липня 2004 р. державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, відповідно до вимог ст.ст. 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження", ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано управлінню Пенсійного Фонду України в м. Тернополі термін до 16 липня 2004 р. для добровільного виконання рішення суду. 21 липня 2004р. державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції направлено вимогу управлінню Пенсійного Фонду України в м. Тернополі, в якій зобов"язав повідомити ДВС про виконання рішення суду до 27 липня 2004 р.

Листом управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі 23 липня 2004р. інформовано ДВС про те, що рішення апеляційного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2002 р. виконано і заявнику виплачується надбавка до пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 50% пенсії за віком з 01 жовтня 2001 р. 29 липня 2004 р. ДВС Пенсійного Фонду України в м. Тернополі щодо повідомлення виконавчої і служби про розмір нарахованої надбавки.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 27 жовтня 2004 р., на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження примусового виконання виконавчого листа №2-5284 від 23 червня 2004 р.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд вірно керувався ст. ч. ст. 26 закону України "Виконавчу службу" та зазначив, що державний виконавець закінчує виконавче провадження у випадку фактичного повного виконання рішення згідно із виконавчим листом, про що виносить постанову.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Тернопільського міськрайонного суду від 23 червня 2004 року №2-5284 відповідач діяв відповідно до вимог закону, в межах повноважень і тому права та свободи заявника ним не порушено.

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.