Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, в якому просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача провести донарахування і виплату пенсії за минулий час, з урахуванням:

- з 01 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року щомісячної надбавки грошового забезпечення у розмірі 100% передбаченої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, органів внутрішніх справ;

- з 01 жовтня 1996 року до 31 грудня 2004 року - 33% премії відповідно до "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року №75 (z0251-01) ;

- з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року - 90% надбавки введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України ...за безперервну службу"; _____________________________________________________________________________________________

Справа № К-16636/07

Головуючий у першій інстанції Дворнік О.С.

Доповідач Ліпський Д.В

- з 1 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу відповідно до Указу Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (847/99) .

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року залишена без змін постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2007 року, якою в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін, з таких підстав.

Судами встановлено, що 16 листопада 1992 року позивача звільнено з військової служби та призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 43 вищевказаного Закону /в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

-додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та п. 2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) , щомісячна премія 33,3% не включена до складу грошового забезпечння, з якого має обчислюватися пенсія. Премія також не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 (452-98-п) "Про упорядкування видів грошового забезпечення військовослужбовцям", а тому позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3%. Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06 квітня 1998 року "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( які діяли до 1 січня 2005 року ) передбачено, що призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.