Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Горбатюка С.А.

Смоковича М.І.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на бездіяльність профпатолога Вінницької області за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 січня 2005 року, -

У січні 2004 року заявниця звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність профпатолога Вінницької області. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона звернулась до ОСОБА_2з вимогою надати їй медичний висновок щодо стану її здоров'я та зв'язку захворювання з умовами праці. У наданні такого висновку їй було відмовлено. Згідно відповіді Управління охорони здоров'я Вінницької обласної державної адміністрації від 2 грудня 2003 р. остаточний висновок про зв'язок захворювання з професійними чинниками належить Центральній лікарсько - експертній комісії Науково - дослідного інституту праці і професійних захворювань. Зазначила, що зазначеним вище висновком керується в своїй роботі обласний профпатолог ОСОБА_2. Заявниця вважає, що без висновку обласного профпатолога рішення комісії ЦЛЕК є неякісним, тому що таке рішення не пов'язує захворювання заявниці з роботою на посаді рентген лаборанта у рентген відділенні Вінницького обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру. Просить визнати бездіяльність профпатолога неправомірною та зобов'язати ОСОБА_2. надати висновок про зв'язок захворювання з умовами праці та направлення на ЦЛЕК.

Справа розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2004 року відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заявниця звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 січня 2005 року апеляційну скаргу заявниці відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, заявниця звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 28 квітня 2007 року на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-У (697-16) передав для розгляду цивільну справу до Апеляційного суду Львівської області.

Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 21 травня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що заявниця з 05 жовтня 1994 року по 15 грудня 2002 року працювала рентгенлаборантом рентген відділення Вінницького клінічного туберкульозного диспансеру. Звільнена із зазначеної вище посади за станом здоров"я.

В червні 2002 року заявниця звернулась до профпатолога ОСОБА_2з вимогою надати їй медичний висновок щодо стану її здоров'я та зв'язку захворювання з умовами праці. У наданні такого висновку їй було відмовлено. Згідно відповіді Управління охорони здоров'я Вінницької обласної державної адміністрації від 2 грудня 2003 р. остаточний висновок про зв'язок захворювання з професійними чинниками належить Центральній лікарсько - експертній комісії Науково - дослідного інституту праці і професійних захворювань. Зазначила, що зазначеним вище висновком керується в своїй роботі обласний профпатолог ОСОБА_2. Заявниця вважає, що без висновку обласного профпатолога рішення комісії ЦЛЕК є неякісним, тому що таке рішення не пов'язує захворювання заявниці з роботою на посаді рентген лаборанта у рентген відділенні Вінницького обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру.

Відповідно до п. 1 додатку до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві зазначено, що рішення експертною комісією проводиться на підставі відомостей, зазначених у документах, і зокрема медичному висновку обласного спеціаліста з профпатології, але такий спеціаліст не вправі дати такий висновок про зв'язок захворювання професією, як на цьому наполягає ОСОБА_1., оскільки це належить здійснювати експертній комісії лікувально - профілактичного закладу до того ж посадова інструкція обласного профпатолога ОСОБА_2., затверджена головним лікарем обласної лікарні ім. Пирогова, не містить обов'язку складати будь - який медичний висновок.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд дійшов обгрунтованого висновку, що надання такого висновку не передбачено положенням про лікаря профпатолога та посадовою інструкцією на лікаря кабінету профпатології консультативної поліклініки ОСОБА_2.

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.