Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Жовтневому районі м. Харкова та Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2006 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1. у Жовтневому районному суді м. Харкова пред'явив позов до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та про зобов'язання вчинити дії щодо присвоєння його неповнолітній дочці - ОСОБА_2. індивідуального ідентифікаційного номера платника податків та інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що в березні 1999 року його дочці - ОСОБА_2., 1991 року народжен­ня, без відома батьків був присвоєний ідентифікаційний номер та внесені дані про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Вважає, що податковий орган неправомірно присвоїв дочці індивідуальний ідентифікаційний номер, оскільки він як батько такої згоди не давав.

Присвоєння ідентифікаційного номера він ототожнює з індивідуальними номера, які застосовувалися нацистами в концтаборах, що визнано грубим попранням прав, свобод людини.

Просив суд визнати неправомірним присвоєння дочці індивідуального ідентифікаційного номера платника податків та інших обов'язкових платежів, визнати за неповнолітньою ОСОБА_2. право здійсню­вати будь-які платежі за раніше встановленими формами обліку та звітності без застосування індивідуального ідентифікаційного номера, зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вилучити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів будь-яку інформацію про неї та зробити в її свідоцтві про народження відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера, а при досягненні 16-ти річного віку - вказану відмітку внести до паспорта ОСОБА_2.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1задоволено частково.

Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова знищити облікову картку форми № 1 ДР на ім'я ОСОБА_2., 1991 року народження про присвоєння їй ідентифікаційного номера, вилучити із інформаційного фонду Державного реєстру інформацію щодо неї, яка складається з індивідуального ідентифікаційного номера, індивідуальний ідентифікаційний номер, присвоєний ОСОБА_2. та загальні відомості про неї та при одержані паспорта ОСОБА_2., зробити відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру.

У задоволені вимог ОСОБА_1в частині вимог про зобов'язання принесення позивачеві та його дочці публічних вибачень відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року апеляційні скарги ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та ДПА України частково задоволено. Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2006 року змінено, скасовано рішення в частині зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при одержанні паспорта ОСОБА_2. зробити відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

В іншій частині постанову залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова подала касаційну скаргу.

Просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скар­га ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2., 1991 року народження, а отже, є малолітньою і не має права на отримання паспорта громадянина України, встановленого зразка.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ці положення Конституції України (254к/96-ВР) поширюються й на осіб, які є малолітніми або не досягли повноліття, але мають доходи, що підлягають оподаткуванню, а також з них мають бути сплачені збори.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігається раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це державні органи.

Оскільки неповнолітній ОСОБА_2. вже був присвоєний ідентифікаційний номер та відповідна інформація про неї була внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, то суди цілком обґрунтовано зобов'язали ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова знищити такий номер та вилучити всю інформацію щодо цієї особи з Державного реєстру.

Чинним законодавством не передбачено порядок внесення відповідної відмітки до свідоцтва про народження малолітньої особи, яка за своїми релігійними або іншими переконаннями відмовляється від ідентифікаційного номера, а тому вимоги позивача у цій частині є безпідставними.

Разом з тим, спільним наказом ДПА України та МВС України від 19 жовтня 2004 року № 1345/9944 затверджено Порядок внесення відповідної відмітки до паспорта громадянина України фізичної особи-платника податків.

Цим Порядком передбачено, що відмітка у паспорті громадянина, фізичної особи-платника податку або обов'язкового платежу щодо наявності права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вноситься органами внутрішніх справ за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки форми В-3.

Отже, реалізувати таке право може лише особа, яка має паспорт громадянина України та за умов дотримання нею інших вимог, зокрема, надання органу внутрішніх справ довідки форми В-3, виданої органом податкової служби відповідно до Порядку внесення відповідної відмітки до паспорта громадянина України фізичної особи-платника податків.

За таких обставин суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Допущена судом першої інстанції помилка при застосуванні норм матеріального права виправлена судом апеляційної інстанції, а рішення останнього є таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни немає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2006 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.