Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

СтепашкаО.І., (головуючого),

КонюшкаК.В., ЛанченкоЛ.В., НечитайлаО.М., ПилипчукН.Г.

при секретарі: МеншиковійО.Я.

за участі представника відповідача-1: ЦиганковоїВ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від22.02.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4

за позовом Приватного підприємства "Метелиця"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

до Відділення державного казначейства в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

про відшкодування з бюджету надміру сплаченої вартості патентів в сумі28000грн.

ПП"Метелиця" заявлено позовні вимоги про зобов’язання ДПІ внести зміни до картки особового рахунку позивача по платежу №14071700 шляхом зменшення сум нарахувань за Іквартал2004року у розмірі 28000грн. та повернути позивачу з бюджету надміру сплачену вартість патентів за Іквартал2004року у в сумі 28000грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від22.02.2006 позов задоволено на підставі норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі– ГПКУкраїни (1798-12) ).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4 рішення суду першої інстанції залишено без змін за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від22.02.2006 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

24.07.2008 у попередньому провадженні розгляд касаційної скарги відкладено у відкрите судове засідання на 09.10.2008.

Також 17.10.2007 від відповідача-2 надійшло клопотання про зміну назви відповідача-2 на підставі наказу Державного казначейства України від12.07.2006 №343-К, яким Відділення державного казначейства в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було реорганізовано шляхом перетворення у Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області. Тобто Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, як юридична особа, є правонаступником прав та обов’язків Відділення державного казначейства в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги, пояснення представника відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі – КАСУкраїни (2747-15) ) який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 6 частини VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Пунктом 7 частини VII передбачено, що після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно розглядаючи норми права, на підставі яких винесено судові рішення, необхідно звернути увагу на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від22.02.2006 посправі№23/4 прийнято в порядку господарського судочинства.

При цьому апеляційне провадження апеляційним господарським судом відкрито відповідно до приписів КАСУкраїни (2747-15) . Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4, якою апеляційна скарга ДПІ задоволена, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області – скасовано, також прийнята на підставі приписів КАСУкраїни (2747-15) , без будь-якого обґрунтування.

Таким чином на спростування помилкової позиції суду апеляційної інстанції із застосуванням норм КАСУкраїни (2747-15) без застережень, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , місцеві та апеляційні господарські суди вирішують адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991року, як окружні та апеляційні адміністративні суди, їх компетенція не поширюється на розгляд спорів поданих в порядку іншого судочинства та за якими було відкрито провадження в порядку господарського судочинства після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Отже, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для розгляду справи в порядку, встановленому КАСУкраїни (2747-15) , з огляду на те, що рішення суду першої інстанції прийнято після набрання чинності КАСУкраїни (2747-15) , за правилами ГПКУкраїни (1798-12) , тобто судом іншої юрисдикції.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції не може погодитись із зазначеним вище застосуванням судом апеляційної інстанції норм ГПКУкраїни (1798-12) та КАСУкраїни (2747-15) в одному провадженні, і визнає ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4 такою, що винесена за помилкового застосування норм процесуального та матеріального права, яка підлягає скасуванню. Справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від31.05.2006 посправі№23/4 скасувати. Справу направити для розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.