5/390/08-АП Про визнання протиправними та скасування рішень щодо визначення митної вартості товарів - 02.07.2009 Прийняття

зобов'язати Запорізьку митницю визначити митну вартість магнезитового порошку марки DALPOR 85к за вантажними митними деклараціями №№ 112030000/8/016173 від 22.05.08, 112030000/8/015893 від 20.05.08, 112030000/8/015900 від 20.05.08, 112030000/8/015306 від 15.05.08, 112030000/8/015191 від 14.05.08, 112030000/8/015190 від 14.05.08, 112030000/8/015193 від 14.05.08, 112030000/8/015189 від 14.05.08 за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються);

зобов'язати Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по вантажним митним деклараціям №№ 112030000/8/016173 від 22.05.08, 112030000/8/015893 від 20.05.08, 112030000/8/015900 від 20.05.08, 112030000/8/015306 від 15.05.08, 112030000/8/015191 від 14.05.08, 112030000/8/015190 від 14.05.08, 112030000/8/015193 від 14.05.08, 112030000/8/015189 від 14.05.08, а також внести до відповідних ВМД та їх електронних копій відомості про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснення відповідачем-1 митної оцінки товару за методом оцінки № 6 (резервний метод) є неправомірними, таким, що суперечать вимогам ст.ст. 265, 266 Митного кодексу України. Митний орган в своїх рішеннях зазначає, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, але з невідомих причин не застосовує даний метод.

Постановою від 10.09.08 господарський суд Запорізької області частково задовольнив адміністративний позов. №№ 12/3, 13/3, 14/3 від 13.05.08; 15/3 від 14.05.08 та 16/3 від 15.05.08, 17/3 від 19.05.08, 18/3 від 19.05.08, 19/3 від 22.05.08.

Зобов'язав Запорізьку митницю визначити митну вартість магнезитового порошку марки DALPOR 85к за вантажно-митними деклараціями №№ 112030000/8/016173 від 22.05.08, 112030000/8/015893 від 20.05.08, 112030000/8/015900 від 20.05.08, 112030000/8/015306 від 15.05.08, 112030000/8/015191 від 14.05.08, 112030000/8/015190 від 14.05.08, 112030000/8/015193 від 14.05.08, 112030000/8/015189 від 14.05.08 за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються).

Зобов'язав Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по вантажним митним деклараціям №№ 112030000/8/016173 від 22.05.08, 112030000/8/015893 від 20.05.08, 112030000/8/015900 від 20.05.08, 112030000/8/015306 від 15.05.08, 112030000/8/015191 від 14.05.08, 112030000/8/015190 від 14.05.08, 112030000/8/015193 від 14.05.08, 112030000/8/015189 від 14.05.08.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд помилково прийшов до висновку, що дії митниці є неправомірними, оскільки у митниці не було підстав сумніватися в наданих документах і користуватися ціновою інформацією, а в зв'язку з цим митниця повинна була визначити вартість заявленого вантажу на підставі наданих документів за першим методом.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційні1 скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих письмових запереченнях посилається на те, що судом першої інстанції постанова винесена відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. На апеляційну скаргу відповідача-1 відповідачем-2 подані письмові пояснення, відповідно до яких позивач до Запорізької митниці за зверненням про повернення надмірно сплачених митних платежів не зверталось. Відповідного висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів в сумі 33146,51 грн. до відповідача-2 не надходило.

Представник прокурора Запорізької області в судовому засіданні підтримав позицію відповідача-1, просить апеляційну скаргу задовольнити, винести нову рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга Запорізької митниці не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, матеріалами справи підтверджено, між позивачем та фірмою "Midland Resources UK Lt." (Лондон, Великобританія) 08.01.08 укладений контракт № ВП.1323.37515.08.01И, відповідно до якого фірма "Midland Resources UK Lt." взяла на себе зобов'язання поставляти позивачеві вогнетривкі вироби та магнезитовий порошок, вантажовідправником якої відповідно до контракту є ВАТ "Комбінат "Магнезит", Росія.

16.04.08 позивачем від фірми "Midland Resources UK Lt." отриманий лист № 16-04/MRUL з повідомленням, що у зв'язку з реконструкцією виробничого сектора групи "Магнезит" з 01.05.08 виробником та вантажовідправником вогнетривкої продукції буде ТОВ "Група "Магнезит", а також про введення виробником додаткових заходів щодо контролю за якістю продукції, нових технічних вимог та маркірування продукції під торговим трендом DAL-MAND.

05.05.08 між позивачем та фірмою "Midland Resources UK Lt." укладено додаткову угоду № 1 до вказаного вище контракту, якою було визначено вантажовідправника - ТОВ "Група "Магнезит", Росія, Челябінська область, м. Сатка, а також змінено найменування марки порошку з ППК-85 на DALPOR Р85к, з ППК-88 на DALPOR Р88к.

На виконання договірних зобов'язань у травні 2008 року продавцем поставлений товар - магнезитовий порошок марки DALPOR Р85к, митне оформлення якого здійснювалось позивачем на підставі поданих на Запорізьку митницю (митний пост "Запоріжсталь") вантажних митних декларацій: №№ 112030000/2008/014921, 112030000/2008/014924, 112030000/2008/014918 від 12.05.08, № 112030000/2008/015027 від 13.05.08, № 112030000/2008/015182 від 14.05.08, №№ 112030000/2008/015743, 112030000/2008/015785 від 19.05.08, № 112030000/2008/016151 від 22.05.08.

Митна вартість товару у перелічених вантажних митних деклараціях визначена позивачем відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди з розрахунку 205,00 євро за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки DAF - кордон Російська Федерація - Україна, прикордонна станція Тополі згідно Інкотермс -2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надані документи, передбачені п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , а саме: контакт № ВП.1323.37515.08.01И від 08.01.08 з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей, специфікації №1, №2, №3 до нього додаткові угоди до контракту;

рахунки (інвойси) №№096, 094, 092, 090, 089, 087;

сертифікати якості: №№ 2675, 2676 від 04.05.08, №№ 2579 від 04.05.08, 2606, 2605, 2604 від 05.05.08; №№ 2647, 2648 від 03.05.08; № 2547 від 02.05.08; №№ 2796, 2797 від 14.05.08; №№ 2751, 2754 від 12.05.08, № 2772 від 13.05.08; №№ 2779, 2780 від 10.05.08;

сертифікати про походження товару форми СТ-1 №№ 7488177, 7488165;

ДМВ-1 (декларація митної вартості) номери відповідно до номерів ВМД;

експортні декларації країни відправлення №№ 10504060/080508/0001392, 10504060/300408/0001336.

У зв'язку з виникненням у Запорізької митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості митним органом були витребувані додаткові документи відповідно до п.11 вказаного вище Порядку (1766-2006-п) , згідно з переліком, наведеним в деклараціях з митної вартості.

Позивачем надано додаткові документи, які вимагала митниця, а саме: прайс-лист фірми "Midland Resources UK Lt." на російську сипучу вогнетривку продукцію, яка поставляється "Midland Resources UK Lt." на адресу позивача у травні 2008 року; сертифікати про походження товару форми СТ-1; платіжні доручення про переказ грошей в іноземній валюті на користь "Midland Resources UK Lt."; технічні вимоги (ТТ 72664728-076-2008).

Крім того, за власною ініціативою позивачем були надані наступні документи: лист фірми "Midland Resources UK Lt." від 13.05.08 № 13-05/ MRUL (з поясненнями, що товар, який поставляється у травні 2008 року порошок периклазовий марки DALPOR Р85к, DALPOR Р88к повністю відповідає як за фізико-хімічними властивостями, так і за технологією виробництва порошку периклазовому марки ППК-85, 88, який поставлявся на адресу позвиача раніше); ВМД №№112030000/8/012875 від 23.04.08, 112030000/8/011931 від 15.04.08, оформлені раніше на ідентичний (магнезитовий порошок походження Російська Федерація) та аналогічний (магнезитовий порошок походження Словаччина) товар, за ціною 205 євро за тону.

Не приймаючи до уваги додатково подані позивачем документи відповідачем-1 прийняті рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки): від 13.05.08 №№ 12/3, 13/3, 14/3, від 14.05.08 №15/3, від 15.05.08 № 16/3, від 19.05.08 № 17/3, від 19.05.08 № 18/3, від 22.05.08 № 19/3.

Відповідно до вказаних рішень відповідач-1 зробив висновок, що враховуючи той факт, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, яка відрізняється від заявленої вартості товару, а також декларантом не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості, на підставі ст.ст. 265, 273 Митного кодексу України, вимог п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , здійснена митна оцінка товару, заявленого по відповідним вантажним митним деклараціям, з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При здійсненні митної оцінки був застосований метод оцінки № 6, попередні методи не застосовані з причин невідповідності умов, передбачених ст.ст. 268, 269 Митного кодексу України, щодо товарів, що оцінюються.

Виходячи з фактичних обставин справи, наявних в матеріалах справи доказів, норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов правильного висновку про порушення відповідачем-1 вимог Митного кодексу України (92-15) в частині визначення митної вартості товару, який надійшов на митну територію України згідно контракту від 08.01.08, за методом оцінки №6.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що вміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Згідно із ч.2 ст. 262 Митного Кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку.

Пунктом 11 Порядку (1766-2006-п) передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися документи, перелічені в азб.4 цього пункту.

Також цим же пунктом передбачено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 цього ж Порядку).

Згідно з ч.1 ст. 264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Тобто вказаною нормою права передбачено право митного органу контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у зв'язку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднімання вартості (метод 4);

на основі додавання вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Тобто, вказаною нормою права встановлено підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.

Згідно ст. 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначаючи митну вартість товару за методом №6 - резервний метод, відповідач діяв не у спосіб, що визначений законом, відповідачем-1 не доведено правомірність прийняття рішень щодо визначення митної вартості товару за вказаним методом.

Між тим, законодавчо встановлена послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має право послідовно застосовувати інші методи. Однак у спірному випадку Запорізька митниця застосувала метод №6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої позивачем.

Запорізька митниця, зазначаючи про неможливість використання методу № 1 та наступних методів для визначення митної вартості товару, обмежилась лише посиланням на базу даних ЄАІС ДМСУ та ненадання позивачем додаткових документів без зазначення, яких саме документів не достатньо для визначення митної вартості за методом №1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 витребував у позивача додаткові документи, перелік яких наведений в п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , але при цьому такі вимоги відповідача-1 пред'явлені позивачу без врахування фактичних обставин та правовідносин, що фактично склались між позивачем та фірмою "Midland Resources UK Lt." відповідно до укладеного контракту від 08.01.08 № ВП.1323.37515.08.01И і стосувались тих документів, яких у позивача бути не могло.

В даному випадку ненадання витребуваних документів позивачем митному органу обумовлено об'єктивними умовами, що відповідачем-1 до уваги прийнято не було і в будь-якому випадку не звільняло відповідача-1 від виконання вимог, передбачених п.14 наведеного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані всі необхідні законодавчо встановлені документи для підтвердження митної вартості товару, враховуючи характер правовідносин, що склався між позивачем та його контрагентом, а крім того, позивачем подані додаткові документи в підтвердження визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим позивач, визначаючи митну вартість товару у вантажних митних деклараціях за методом оцінки № 1, діяв у повній відповідності до ст. 267 Митного кодексу України, яка встановлює метод оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При цьому, при визначенні митної вартості товарів, які поставляються на митну територію України, підлягають врахуванню умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість зв'язків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію.

Докази нездатності позивачем документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару або докази наявності у відповідача-1 обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів як підстави для прийняття відповідачем-1 рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки, в матеріалах справи відсутні, відповідачем-1, як того вимагає ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не подані.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про протиправність винесених відповідачем-1 рішень, викладені в апеляційній скарзі доводи цих висновків не спростовують.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, у зв'язку з чим передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачаються.

Головуючий:	І. Ю. Добродняк
Судді:	Н. А. Бишевська
	А. О. Коршун