Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про знесення самочинного будівництва, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2008 року, -

У лютому 2007 року Рівненська міська рада звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про знесення самочинного будівництва.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинну будівлю, прибудовану до АДРЕСА_1.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2008 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції від 25 лютого 2008 року.

У касаційних скаргах на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року та ухвалу цього ж суду від 02 червня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставлять питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції і направлення справи до апеляційного суду для отримання роз'яснень з питань, пов'язаних з прийняттям і зміною постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.1997 Рівненська міська інспекція ДАК дала дозвіл ЖЕК №2 м. Рівного (ЖКП "Центральний") на виконання будівельних робіт по реконструкції господарської будівлі жилого будинку по АДРЕСА_1 цього будинку.

Право на проведення будівельних робіт надавалося власнику АДРЕСА_1 ОСОБА_5, на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Рівного, який звів двохповерхову прибудову з гаражем, готовністю будівництва на 90%. Після закінчення строку дозволу на проведення будівельних робіт ОСОБА_5 такий дозвіл у встановленому законом порядку не продовжив, а в 2003р. продав належну йому квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які в судовому порядку заявили про своє право на прибудовану господарську споруду з гаражем.

Відповідно до ухвали Рівненського міського суду від 29 грудня 2003 року після придбання вказаної квартири відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ОСОБА_5, на відповідачів було переведено права та обов'язки замовника та забудовника господарської будівлі - сараю-гаражу по АДРЕСА_2.

Взявши на себе обов'язки забудовника, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зобов'язані були вжити заходів для одержання дозволу на будівельні роботи, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", у разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику, дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Відповідачі таких юридично значимих дій не вчинили, а тому апеляційний суд правильно встановив, що спірна прибудова господарського приміщення з гаражем є самочинним будівництвом, оскільки згідно з ст. 10 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що об'єкт будівництва споруджується на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, і що самочинне будівництво порушує права інших осіб, які користуються тією ж прибудинковою територією, тому обґрунтовано задовольнив позов Рівненської міської ради.

Крім того, колегія суддів вважає, що постанова від 25 лютого 2008 року є вмотивованою, зрозуміло викладеною, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її роз'яснення.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.