Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Кримського спецзагону, треті особи - інспектор Дашивець Євген Валерійович, старший інспектор Картавцев Віктор Миколайович про визнання дій неправомірними, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2006 року, -

У березні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Кримського спецзагону, треті особи - інспектор Дашивець Є. В, старший інспектор Картавцев В. М. про визнання дій неправомірними.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 15 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.

Суди правильно визнали встановленим факт керування ОСОБА_1. транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і його ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 03 грудня 2004 року, якою ОСОБА_1. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України і відносно нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Суди правильно відзначили, що дана постанова була скасована постановою Голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2005 року лише у зв'язку з процесуальними порушеннями при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_1., а не у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення і провадження у даній справі було закрито за закінченням строків накладання адміністративного стягнення.

Дії інспекторів ДПС лейтенанта міліції Картавцева В.М. і сержанта міліції Дашиця Є.В. щодо факту складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КпАП України та затримання автотранспортного засобу є правомірними, що встановлено перевіркою УДАІ ГУМВС України в АР Крим.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що 09.10.2004 працівники ДАІ - інспектори ДПС лейтенант міліції Картавцев В.М., сержант міліції Дашивець Є.В. діяли в межах своїх повноважень щодо зупинення автомобіля позивача, який рухався по тротуару, навпроти Палацу піонерів по вул. Київській в м. Сімферополі, доставлення ОСОБА_1. до РНД для проведення медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, складання адміністративного протоколу за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України та затримки автомобіля і доставки на штрафний майданчик, тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.