Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.

cекретар Мудрицька Ю.В.

за участю представника відповідачів Усатенка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області ( далі - УМВС України в Кіровоградській області) та Міністерства Внутрішніх Справ України про скасування наказів за касаційною скаргою Міністерства Внутрішніх Справ України на постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 433 о/с від 28 липня 2006 року УМВС України в Кіровоградській області видано наказ № 215 о/с від 04 серпня 2006 року про увільнення його від посади начальника Кіровоградського міського відділу УМВС України з 28 липня 2006 року та залишення в розпорядженні УМВС по цій же посаді. Посилаючись на неправомірність зазначених наказів просить визнати їх незаконними та скасувати, поновити на посаді.

____________________________________________________________________________________________

Справа № К-17213/07

Головуючий у першій інстанції Письменний О.А

Доповідач Ліпський Д.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року залишена без змін постанова Ленінського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2007 року, якою позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями МВС України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позивача звільнено з посади рішенням колегії МВС України від 22 червня 2006 року №3км/2 та 30 червня 2006 року МВС України прийнято наказ №698 про оголошення зазначеного рішення. Судами визнано незаконним наказ по увільнення позивача від займаної посади, який прийнято на реалізацію наказу МВС України №689 від 30 червня 2006 року. Оскільки позивачем не оскаржувалося рішення колегії МВС України про звільнення позивача з посади та не було предметом спору в даній справі то воно є законним та чинним.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач займав посаду начальника Кіровоградського міського відділу УМВС України в області.

Рішенням колегії МВС України від 22 червня 2006 року №3км/2 про стан обліково-реєстраційної дисципліни в органах і підрозділах внутрішніх справ України та заходи щодо його покращення, за незадовільну організацію роботи за додержання вимог, установлених Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

30 червня 2006 року Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №698 про оголошення рішення розширеного засідання колегії МВС України від 22 червня 2006 року №3 км /1.

На підставі зазначеного наказу 28 липня 2006 року Міністерством внутрішніх справ видано наказ №433 о/с про увільнення ОСОБА_1 з посади начальника Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області.

Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 04 серпня 2006 року, на підставі наказу МВС України від 28 липня 2006 року №433, ОСОБА_1 увільнено від посади начальника Кіровоградського міського відділу УМВС України в області з 28 липня 2006 року, залишивши його в розпорядженні УМВС України в Кіровоградській області.

Задовольняючи позов суд першої інстанції з рішенням, якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку, що в порушення вимог статті 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку відповідачем не було призначено службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Статут) передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Правильним є також висновок судів, що проступок позивача, який став причиною його звільнення, виявлено 22 червня 2006 року при розгляді колегією МВС України підсумків оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ. Однак дисциплінарне стягнення на позивача накладено лише 28 липня 2006 року наказом МВС України №433 о/с, що свідчить про пропущення відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого Статутом. Суди обґрунтовано не погодилися з доводами відповідача про те, що рішення колегії МВС про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності реалізовано наказом МВС України від 30 червня 2006 року №698, оскільки в даному наказі йшлося лише про оголошення для виконання рішення колегії МВС. Даний наказ не є наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому висновок про пропуск строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є правильним.

Враховуючи викладене, наказ МВС України від 28 липня 2006 року №433 та наказ УМВС України в Кіровоградській області від 04 серпня 2006 року видані з порушенням Статуту, а отже судами скасовані законно.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 20 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказів - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.