ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.
секретар Мудрицька Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання дії неправомірними за касаційною скаргою Ізмаїльської митниці на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2006 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначила, що відповідачем їй відмовлено у митному оформленні автомобіля "VOLKSWAGEN JETTA", який вона ввезла на митну територію України, у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання з Республіки Молдови до України. Просила визнати відмову відповідача неправомірною та зобов'язати його здійснити митне оформлення автомобіля.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2006 року залишена без змін постанова Ізмаїльського міського суду Одеської області від 10 листопада від 2005 року, якою позовні вимоги задоволено.
_____________________________________________________________________________________________
Справа № К-31492/06
Головуючий у першій інстанції Шляхтицький О.І.
Доповідач Ліпський Д.В.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів, які на момент ввезення виготовленні або експлуатувалися більше ніж 8 років, забороняється. Крім того, будь-які виключення залежно від мети ввезення транспортного засобу на митну територію України у вказаному законі відсутні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 26 серпня 2005 року позивачка ввезла на митну територію України, придбаний нею 30 вересня 2003 року автомобіль "VOLKSWAGEN JETTA", у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання з Республіки Молдови до України.
Статтею 8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13 вересня 2001 року № 2681-III встановлено, що у разі переселення власника транспортного засобу на постійне місце проживання, належний йому автомобіль при ввезенні на митну територію України звільняється від оподаткування, якщо він належить йому не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні його постійного місця попереднього проживання не менше року.
Як видно з матеріалів справи, придбаний позивачкою автомобіль був зареєстрований на території Молдови 13 липня 1999 року та 30 вересня 2003 року зареєстрований за ОСОБА_1 Знятий з реєстрації 24 серпня 2005 року у зв'язку з вибуттям за межі території Молдови.
Отже, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок, що у відповідача не було правових підстав відмовляти позивачці в митному оформлені автомобіля, оскільки на позивачку поширюються пільги передбачені Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14)
.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Ізмаїльської митниці залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання дії неправомірними - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
С.В. Головчук
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко