Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ликовій В.Б.

за участю представників:

позивача: не явка

відповідача - 1: не явка

відповідача - 2: не явка

Генеральної прокуратури України: Дубаса В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 15.03.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року

у справі № 23/17-06-456А

за позовом Приватного підприємства "УПТК"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

Управління Державного казначейства в Одеській області

за участю Прокуратури Приморського району м. Одеси

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

У грудні 2005 року Приватне підприємство "УПТК" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Управління Державного казначейства в Одеській області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 96942 грн. та процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості в розмірі 12537 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2005р. по справі № 14-3/196-05-8670, яке набрало законної сили, підтверджується факт наявності бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податкових деклараціях за період з 1-го кварталу 2004 року по 1-ий квартал 2005 року на загальну суму 96 942 грн., несвоєчасне відшкодування вказаної заборгованості зумовило нарахування підприємством відсотків на бюджетну заборгованість в розмірі 12 537 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 15.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права та залишити позовну заяву без розгляду.

В ході касаційного розгляду представник Генеральної прокуратури України просив судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Представники позивача, відповідачів в судове засідання не з’явились.

Справу розглянуто відповідно до приписів частини 4 статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємством подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно до даних яких підлягають відшкодуванню з Держаного бюджету України суми податку на додану вартість за наступні звітні періоди: 1-ий квартал 2004 року – 1152 грн.; 2-ий квартал 2004 року – 849 грн.; 3-й квартал 2004 року – 83 757 грн.; 4-ий квартал 2004 року (відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок) – 10 594 грн.; 1-ий квартал 2005 року – 590 грн.; 2-ий квартал 2005 року – 8 109 грн.; 3-й квартал 2005 року – 8 109 грн.; 4-ий квартал 2005 року – 679 грн.

Загальна сума від’ємного значення податкового зобов’язання за період з 1-го кварталу 2004 року по 1-ий квартал 2005 року складала 96 942 грн.

З урахуванням положень підпункту 7.7.3 підпункту 7.7. статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР позивачем були нараховані проценти на суму бюджетної заборгованості в розмірі - 12 537 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" сума від`ємного значення по податку на додану вартість підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. А сума, не відшкодована платнику податків протягом вказаного строку, вважається бюджетною заборгованістю. Тому позивачем було правомірно нараховані відсотки на суму бюджетної заборгованості. Крім того, наявність бюджетної заборгованості перед позивачем підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2005р. по справі № 14-3/196-05-8670, яке набрало законної сили.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням наступного.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Таким чином, з огляду на приписи даної правової норми підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було надано книги придбання та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 1-го кварталу 2004 року по 1-ий квартал 2005 року, виписку з банку про рух грошових коштів за вказаний період, які підтверджують наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Крім того, наявність бюджетної заборгованості перед підприємством підтверджується даними облікової картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 (z0843-05) року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед позивачем за період: 1-ий квартал 2004 року - 1-ий квартал 2005 року. Оскільки вказана заборгованість не відшкодована у строк, визначений Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (168/97-ВР) , то підприємством правомірно було нараховано проценти в розмірі – 12 537 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2005 року у справі № 14-3/196-05-8670, яке набрало законної сили, підтверджується наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед Приватним підприємством "УПТК" по податкових деклараціях за період з 1-го кварталу 2004 року по 1-ий квартал 2005 року на загальну суму 96 942грн.

Проте, податковим органом в порушення вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР вказану суму не було відшкодовано.

Також, суд касаційної інстанції погоджується з правомірністю висновків судів попередніх інстанції відносно необґрунтованості посилань відповідача на пункт 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, оскільки податковим органом не доведено факт несплати сум податку на додану вартість контрагентами позивача до Державного бюджету України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у повній відповідності з названими нормами процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Одеської області від 15.03.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .