Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Великохацькій В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 09 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-3370 про стягнення грошової компенсації за неодержане продовольче забезпечення, -

У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до військової частини А-3370 про стягнення грошової компенсації за неодержане продовольче забезпечення.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 09 жовтня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі, та задовольнити позов ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині А-3307. Згідно з довідкою, виданою військовою частиною А-3370, з 11 березня 2000 року продовольчий пайок ОСОБА_2 не надавався.

Судами вірно зазначено, що відповідно до пункту 2 Закону України "Про деякі заходи по економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року (1459-14) призупинена дія частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість продовольчого забезпечення.

Беручи до уваги те, що з 2000 року видача продовольчих пайків і грошових компенсацій була призупинена, потім постановою Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002 року "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" (426-2002-п) норми продовольчих пайків було визнано такими, що втратили чинність, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_2

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 09 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-3370 про стягнення грошової компенсації за неодержане продовольче забезпечення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.