Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Головчук С.В.,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про перерахунок пенсії,

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представник позивача ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, яким залишено без змін постанову Приморського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2006 року про відмову в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця й стягнення її не отриманої частини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебував на службі в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області, після звільнення з якої з 12 липня 1997 року призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) й вимагав перерахувати пенсію з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання працівників Служби безпеки України після його звільнення зі служби.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців не мали зворотної дії в часі, і пенсія позивача не підлягала перерахунку за попередній період до 2005 року.

З 01 січня 2005 року пенсію позивача перераховано відповідно до частини 2 розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , якою встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.