Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року,

У січні 2006 року ОСОБА_1. в Дніпровському районному суді м. Києва пред'явив позов до МВС України про перерахунок пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що він прослужив в в органах внутрішніх справ України 17 календарних (20 пільгових) років та у 1998 році був звільнений в запас. У травні 1998 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року (2262-12) № 2262-Х11 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).

Вважає, що відповідач безпідставно не провів перерахунок та виплату пенсії з урахуванням нормативно-правових актів, прийнятих у 1996-2003 році, а саме:

- 100 відсоткової надбавки, передбаченої Указом Президента України від 31 серпня 2001 року № 771/2001 (771/2001) , з 01 жовтня 2001 року до 31 грудня 2004 року;

- 50 відсоткової надбавки за особливі умови служби відповідно до Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926 (926/96) , з 18 жовтня 1998 року до 31 грудня 2002 року;

- 70 відсоткової надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370/2003 (370/2003) , з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року;

- 33,3 відсоткової премії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 (829-2000-п) , з 18 травня 1998 року до 31 грудня 2004 року.

Просив зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2006 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням вимог матеріального права, просить їх скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1. на підставі наказу першого заступника Міністра внутрішніх справ України від 18 травня 1998 року № 202 о/с був звільнений із служби в органах внутрішніх справ в запас і що на час звільнення та призначення пенсії він не отримував премій та надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.

Вирішуючи спір, суд першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 в редакції Закону України від 15 червня 2004 року № 1769 (1769-15) "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (далі - Закон № 1769), який набрав чинності з 01 січня 2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу з урахуванням окладів за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, якщо їх отримували вказані особи під час проходження служби і звільненні після їх запровадження.

Пенсійне забезпечення щодо вказаної категорії осіб, яке діяло до 01 січня 2005 року не передбачало можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 (2262-12) нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, яких вони не отримували під час служби.

Закон № 1769, яким внесені зміни до Закону № 2262 (2262-12) не має зворотної сили, а тому вимоги щодо перерахування пенсій з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач вимагає зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії до 01 січня 2005 року у зв'язку із змінами у пенсійному забезпеченні відповідних категорій військовослужбовців, але з урахуванням премії та надбавок, яких він не отримував під час проходження служби, то з огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди правильно відмовили йому в позові.

Судові рішення законні і обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1. до Міністерства внутрішніх справ України про перерахунок пенсії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.