Суддя першої інстанції - Румілова Н.М.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2009р. по справі №2а-48/09/0551 позов ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області задоволений частково, внаслідок чого визнані дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007роки неправомірними; стягнуто з Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 роки на загальну суму 5776,60грн., з якої за 2003р. - 998,3грн., за 2004р. - 1158,30грн., за 2005р. - 1540грн., за 2007р. - 2080грн., на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету України. В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Центрально-Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (арк. справи 9). Позивач є інвалідом 2 групи, про що свідчить довідка обласної МСЕК № НОМЕР_2

Відповідачем 27.04.04р., 21.12.04р., 06.10.05р., 14.06.06р., 05.07.07р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2003-2004рр. в сумі 26,70грн. за кожен рік, за 2005-2007рр. по 120грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р. (562-2005-п) , "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 від 26.07.1996р. (836-96-п)

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги за 2003р. складав 205грн., за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 332грн., за 2007р. - 440грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить : за 2003р. - 998,30грн., за 2004р. - 1158,30грн., за 2005р. - 1540,00грн., за 2007р. - 2080грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно виплати допомоги на оздоровлення у 2006 році в сумі 120грн., оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

Таким чином, відповідачем правомірно була виплачена позивачеві допомога на оздоровлення в 2006 році в розмірі 120грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р. (562-2005-п)

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р. (562-2005-п) , "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 від 26.07.1996р. (836-96-п) , оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України, ст. 76 "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2009р. по справі №2а-48/09/0551 - залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 лютого 2009р. по справі №2а-48/09/0551 залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 червня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.