К-13491/08 Про визнання неправомірними дій по призначенню та перерахунку пенсії - 03.03.2009 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій по призначенню та перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок та донарахування пенсії, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій по призначенню та перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок та донарахування пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008, позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо відмови у здійсненні перерахунку незаконними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006.

Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 – 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи за захворюванням, пов’язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання неправомірними дій по призначенню та перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок та донарахування пенсії –без змін.